Артем Багіров придбав квартиру в 2014 році в ЖК «Молодіжна ініціатива», але досі не заселився в неї. Він – один з десятків тисяч інвесторів, які були ошукані забудовником Анатолієм Войцехівським. Протягом останніх чотирьох років Артем є одним із найактивніших борців за права постраждалих інвесторів. Об’єднавши навколо себе людей із «недобудов Войцехівського», він провів не один десяток акцій протесту. Через це його намагалися задобрити,і навіть неодноразово погрожували. Про те, як відбувається боротьба інвесторів за свої квартири, він розповів в інтерв’ю Любові Величко.
Артеме, людей, які готові активно відстоювати свої права, завжди небагато. Як ви привертаєте увагу до своєї проблеми? Де шукаєте правди?
Справді, активних людей серед постраждалих інвесторів не більше 2%. Наприклад, у моєму житловому комплексі із трьох сотень інвесторів на збори приходили 30-40. І лише 5-6 серед них були, дійсно, активними.
Спочатку ми разом думали над тим, як вплинути на забудовника — директора, який контролює фінансові потоки на будівництві. Ми організувалися в ініціативну групу з сімох людей, і приходили на кожні збори із забудовником уже з конкретними вимогами. Ми просили, щоб директор дав нам список усіх інвесторів ЖК. Ми хотіли більше проінформувати тих людей, які не мають інформації, і об’єднатися із ними.
Але забудовник не пішов нам назустріч, пославшись на комерційну таємницю. Пізніше ми дізналися, що це об’єкт Войцехівського. Тоді ми почали вимагати зустрічі з самим Войцехівським, щоб він якось вплинув на директора і дав йому певні вказівки.
Забудовник Олег Репа – один з фігурантів кримінального впровадження про фінансові оборудки Войцехівського – так само, як і у випадку із вашим ЖК, регулярно зустрічається з інвесторами ЖК «Шевченківський квартал», обіцяючи от-от почати активне будівництво. Натомість просить інвесторів домогтися зняття арештів із ЖК. Як бути інвесторам?
Ще до того, як було порушене кримінальне провадження щодо шахрайських дій під час будівництва ЖК «Шевченківський квартал», він уже був фігурантом кількох кримінальних проваджень.
Вперше я побачив Олега Репу у 2015 році під час судового засідання у справі Войцехівського. Він проходив як один із підозрюваних у злочині, а Войцехівський в організованій злочинній групі був головним.
Зараз Репа хоче використати інвесторів, як свій щит, тому і повторює їм постійно: «Я будуватиму. Тільки допоможіть мені зняти арешти із будівництва».
Войцехівський і Репа використовують людей для того, щоб вони тиснули на КМДА, і допомогли їм зняти арешти на землю. Адже часто арешти на землю накладаються за поданням КМДА до прокуратури у зв’язку із наявністю певних порушень.
Але ж вони хочуть зняти арешти, щоб завершити будівництво.
Ні. Для Репи та інших забудовників є лише один інтерес: повернути собі право продавати квартири. Поки на будівництво накладений арешт, вони не можуть цього робити. Все. Більше нічого їх не цікавить.
Майже на кожному ЖК забудовники просили підтримки вкладників та не звертатись до правоохоронних органів, підписували нові будівельні графіки завершення будівництва. Люди вірили, і забудовник мав можливість ще півроку-рік імітувати будівництво, продаючи квадратні метри.
В ЖК «Деміївський» інвестори кілька років вели перемовини з забудовником, але щоразу забудовник використовував людей. Врешті-решт, люди самі закрили відділ продажів, бо забудовник розкрадав гроші.
На ЖК «Південний», наприклад, у забудовника закінчився договір оренди землі. І стояло питання про те, чи продовжувати дію цього договору. Адже без такого договору він не має права вести там будівельні роботи. Дозволи анулюються. В будь-який момент можуть прийти правоохоронці і відреагувати.
Забудовник попросив інвесторів підтримати його в Київраді, щоб та продовжила йому договір оренди. І оренду йому продовжили. В результаті забудовник так і не добудував ті секції, що обіцяв добудувати. Натомість він почав будувати нові секції і продавати квартири у цих секціях.
Забудовник тонко вловлює настрої інвесторів. Коли він бачить, що люди налаштовані писати заяви до поліції, він починає замилювати їм очі, щось знову обіцяти, тягнути час. В такий спосіб забудовник щоразу виграє півроку-рік.
Наскільки мені відомо, ініціативна група інвесторів вашого ЖК зустрічалася із сином Войцехівського. Після цього будівництво на певний час продовжилося, але потім знову зупинилося. Як відбувався ваш подальший діалог із київською мерією, яка мала контролювати законність ведення будівництва?
Тоді в нас була задача привернути до себе увагу. Щоб змусити владу реагувати і вирішувати проблему, я почав їздити по інших недобудовах Войцехівського, спілкувався з ініціативними групами інвесторів. Ми разом вирішили, що готові протестувати перед КМДА.
У грудні 2015 року відбувся наш перший протест. Не розуміючи механізму реалізації злочинної будівельної схеми, ми потрапили у дуже негарну ситуацію. Влада нас звинуватила у тому, що ми є співучасниками злочину.
Влада розуміла суть афери краще за нас, і заводила нас в глухий кут своїми питаннями. Одне з питань із вуст Олександра Спасибка, заступника голови Київської міської адміністрації, звучало так: «Кому ви платили гроші?». Я відповів, що давав гроші забудовнику. На що він сказав: «Чому ж ти прийшов до мене?».
Я відчув себе пошитим у дурні. Саме в той момент я зрозумів, що київська влада із забудовниками заодно.
КМДА не вимагала від забудовників закрити відділи продажу проблемних ЖК, щоб зупинити потік людей, які вносили свої гроші. Навпаки, київська влада вирішила зупинити будівництво, і при цьому торговельні відділи продовжували працювати.
Але будівництво вони зупинили лише на папері. Фактично забудовники продовжували імітувати будівництво. Відтак держава вирішила зняти відповідальність із себе. А пізніше – і з забудовників.
Але в мене була віра в те, що не може в правовій державі громадянин залишитися один на один зі своєю проблемою. І це питання вирішиться протягом одного-двох років. Для цього влада та правоохоронні органи мали зробити певні кроки.
А зараз ви вірите київській владі?
Ні. Жодній людині, яка працює в КМДА, я не довіряю. Окрім прибиральниці, яка приходила до нас в КМДА і прибирала після того, як ми там спали. А ще там є завгосп, який нас всіляко підтримував. І за це його Кличко двічі звільняв, але він відновлювався через суд.
Усі ці держслужбовці просто змінюють свої посади в органах влади. Тобто, це одні й ті самі люди, які пропрацювали десятки років у КМДА. Тому там нічого не змінюється.
Пам’ятаєте скандал 2006 року з ЖК «Еліта-центр»? Його обговорювали на рівні президента і Кабінету міністрів. І рішення ухвалювали на рівні уряду. А зараз ми бачимо сотні таких будинків по всій Україні і це вважають нормальним, якщо у інвестора є ризик бути ошуканим. Про це говорить і Спасибко, і Кличко: «Ви ризикуєте. Вас можуть обманути. І держава вас не захистить».
Зі скількома держслужбовцями ви особисто спілкувалися за весь час вашої громадської активності?
Приблизно з тридцятьма. А звернень написав більше сотні.
Хоч одна відповідь на ваше звернення мала якесь конструктивне рішення?
Це були відписки. Неважливо, кому ти пишеш: хоч президенту – вони пересилають це питання до КМДА. А КМДА дає ту саму відповідь, що й того разу, коли ти писав до них напряму. У цих листах завжди одне й те саме: створено комісію, яка опікується вирішенням питання недобудов.
То чи є взагалі дієві важелі впливу на владу?
Тільки постраждалі вкладники своєю масовою активністю можуть змусити владу діяти. Якщо тисячі людей вийдуть на акції, вирішення питання відбудеться на державному рівні протягом доби. І почнеться його реалізація.
Чому ви жодного разу так не робили?
Справа в тому, що зібрати людей дуже важко. Активних – усього близько сотні. Проти мене працюють і правоохоронні органи, і КМДА – вони вводять людей в оману. На жаль, багато інвесторів все ще продовжують вірити держслужбовцям. Ті, хто не заглиблюється у суть проблеми, вірять, що київська влада справді на їхньому боці і намагається вирішити їх проблему. Ці інвестори думають, що вся провина лежить тільки на плечах забудовників.
У вересні ми будемо проводити масштабний всеукраїнський протест. До нас можуть долучитися міста-супутники столиці. Наприклад, в Ірпені ситуація набагато страшніша, ніж у Києві. Львівська, Одеська, Вінницька області також готові прийти. Бо це не проблема місцевого рівня. Це проблема на рівні державного управління.
Звільнення Віталія Кличка із посади голови КМДА якось позитивно вплине на процес вирішення проблеми недобудов?
Гадаю, ні. Це не проблема Києва. Це проблема державного рівня, хоча Кличко усіляко сприяв будівельним схемам. Я впевнений, що в якийсь момент корупційна система зламається під тиском громадськості. Але поки вкладники не почнуть боротися за свої права, проблема не буде вирішена.
Проблему недобудов треба піднімати до рівня Міністерства внутрішніх справ, Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Саме звідти йде покровительство нерадивих забудовників, в тому числі, Войцехівського.
Чи вели ви переговори з Міністерством регіонального розвитку?
Після протесту 25 червня у мене була зустріч із Левом Парцхаладзе в Мінрегіоні. Я прийшов до нього з кількома інвесторами. Парцхаладзе залишив мені свій особистий номер телефону, просив писати йому, але не дзвонити. І коли я запропонував йому створити робочу групу при Мінрегіоні – бо проблема недобудов має вирішуватися на державному рівні – він почав мене ігнорувати. Не відповідав на повідомлення.
А від нового прем’єр-міністра Олексія Гончарука ви очікуєте підтримки?
1 серпня, коли ми провели акцію під ОПУ, до нас вийшов Гончарук. Він запропонував вступити в робочу групу із Парцхаладзе, який багато років нічого не зрушив з місця. Також до цієї робочої групи має увійти Олена Шуляк. Вона займатиметься профільними законопроектами про майбутні правила будівництва. Тобто її законопроекти мають унеможливити ситуацію у майбутньому, коли забудовник зможе ошукати вкладників. Але вони не вирішують проблему наявних недобудов.
На вас якось намагалися тиснути представники КМДА, правоохоронні органи?
Кримінальні провадження проти мене не порушували, але намагалися мене залякати і погрожували фізичною розправою. Я став більше звертати увагу на людей, які мене оточують. Став менше довіряти людям. Бо я не впевнений, що люди, які шукають контакт зі мною, не направлені із певними завданнями.
Влада веде роботу з великою кількістю інвесторів. І деякі інвестори мають можливість збирати гроші через створені владою схеми. Наприклад, створюються будівельні кооперативи, які обманюють, обкрадають інвесторів. Люди передають головам кооперативів своїх ЖК великі суми без будь-яких квитанцій. Навіть розписки не беруть. Інформація записується у блокнот: Петров здав стільки-то, Іванов – стільки-то.
Доплата визначається, виходячи з площі придбаної квартири. Наприклад, 2 тисячі гривень за один квадратний метр. Виходить, що за квартиру площею 35 квадратних метрів треба ще доплатити: 35 кв. м.*2000 гривень=70 тисяч гривень. Лише частина грошей іде на будівництво, решта – розкрадається.
Зі мною також намагалися домовитися. В КМДА дізналися, що мій батько – інвалід, і запропонували мені в обмін на припинення акцій протесту, не втрачаючи право за вже куплену в новобудові, отримати в ЖК «Патріотика» на Позняках квартиру на ім’я мого батька. Я відмовився. Я готовий домовлятися лише про те, щоб проблема в цілому була усунена. Щоб були добудовані усі об’єкти, в які вклалися люди.
Любов Величко, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»