Ямковий ремонт використовують як тимчасовий захід, щоб уникнути аварій. Складно уявити, як від нього відмовитися повністю.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла Директор Національного секретаріату CoST в Україні Наталія Форсюк, оцінюючи плани «Укравтодору» відмовитися від ямкового ремонту доріг за п’ять років.
За її словами, перш за все потрібно виділяти кошти на експлуатаційне утримання. На сьогодні на це виділяють обмаль коштів, навіть на зимове не вистачає.
«Для того, щоб дороги не псувалися, їх потрібно утримувати. Зараз коштів мало, тому важко уявити, як можна повністю відмовитися. Хороша тенденція – відходити від цього, але повністю навіть за 5 років відмовитись від ямкового ремонту буде досить складно. Наша мережа не готова на сьогодні, навіть якщо ми будемо ремонтувати по 2-3 тисячі кілометрів на рік, як заплановано, це дуже мало порівняно з усією мережею доріг», – зазначила Форсюк.
Вона додала, що, можливо, поступовий відхід буде, але не зовсім зрозуміло, як в «Укравтодорі» це бачать. Ямковий ремонт здійснюється в межах експлуатаційного утримання, це так званий дрібний ремонт, адже немає такої назви насправді.
Ямковий ремонт здійснюється як аварійний захід, щоб ніхто не постраждав через яму, яка утворилася, не було ДТП, що може становити загрозу життю та здоров’ю людей. Дійсно, його називають одним із найбільш корумпованих, тому що його складно обраховувати, констатувала експерт.
«На сьогодні дуже багато розмов точиться про те, щоб перейти на контракти з довгострокового утримання. Тобто компанія, яка будувала, здійснює утримання, їй платять за кінцевий результат, а не за кількість залатаних ям. Тобто оплата за дорогу без ям, а не кількість залатаних. Це оплата за кінцевий результат. Можливий поступовий перехід, але в межах цього підрядник так само здійснює дрібний ремонт, заливає тріщини», – пояснила вона.
Дрібний ремонт є всюди, в тому числі в Європі, але в межах аварійних робот експлуатаційного утримання. Такого поняття, як ямковий ремонт, і в нас не існує. Це дрібний ремонт та експлуатаційне утримання, просто серед населення отримало таку назву, уточнила фахівець.
«Тому що латають невеликими пластами, і якщо ям багато поряд, то здавалося б, що просто картою перекласти цю ділянку краще, а в нас така практика, щоб залатати багато дірок, адже так заклали до кошторису. Відійти від кошторису складно. Але на сьогодні роботи з експлуатаційного утримання низькорентабельні. Тому підрядники не дуже охоче на них погоджуються», – підкреслила вона.
Це має бути якийсь глобальний підхід до перегляду експлуатаційного утримання, ціноутворення, нормування, оплати за кінцевий результат, акцентувала експерт.
За її словами, щоб перейти на це за 5 років, потрібно мати ринок підрядників, здатний виконувати такі роботи.
«Зараз цього ще майже ніхто не робить. Цього року великі підрядники пробують виходити на експлуатаційне утримання вперше. Завжди це здійснювали «Автомобільні дороги», та не завжди вдало. Чи можливо за 5 років розвинути ринок так, щоб це було рентабельно, а підрядники хотіли виходити на ці роботи, оскільки для них потрібна спецтехніка, не потрібна для будь-яких інших робіт. Вкладати в неї кошти, якщо це нерентабельно, ніхто не хоче», – резюмувала Наталія Форсюк.
Як політики обіцяють покращити українські дороги – в нашому огляді.
Також «Слово і Діло» розбиралось, як голови обласних адміністрацій дбають про дороги.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»