Проблема в тому, що на розслідуваннях таких гучних справ зазвичай здіснюють політичні спекуляції та заробляють політичні дивіденди.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, оцінюючи розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та заяву про те, що справа «заморожена».
«Щодо справи Шеремета, то є сподівання, що принаймні виконавці будуть покарані. Якщо говорити про замовника, то за чинної влади, як, мабуть, і за наступної, навряд чи він буде встановлений», – констатував Кулик.
За його словами, мало віриться в те, що це банальне вбивство на замовлення російських спецслужб.
Експерт вважає, що є кілька складових, які дають підстави вважати, що в цьому вбивстві було співпадіння багатьох інтересів.
«Занадто багато незрозумілих мотивів, в інтересах кого та чого. Зокрема, що там робили представники «Азова»? Чому був співробітник органів спостереження? Яким чином на місці з’явилися телевізійники одного з відомих телеканалів? Яким чином зливалася інформація від слідчих?», – наголосив він.
«Багато невідомих, які поки що не дають підстав говорити, що справа буде розслідувана, при тому розслідувана чесно, а не просто знайдуть «стрілочника»», – зазначив політолог.
Однак, на думку експерта, справу Шеремета однозначно не варто порівнювати зі справою Гонгадзе.
«Це різні історії. Єдине, що є спільного – якщо президент покриватиме, чинитиме спротив розслідуванню чи не дасть адекватних відповідей щодо самого вбивства та невідомих Х, це матиме серйозний електоральний вплив», – резюмував Віталій Кулик.
Нагадаємо, 20 липня 2016 року автомобіль із журналістом Павлом Шереметом вибухнув у центрі Києва.
Очільник Генпрокуратури Юрій Луценко запевнив, що зробить усе можливе для розкриття вбивства Павла Шеремета.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»