Фахівці припускають, що екологічна ситуація в Україні може погіршитися, якщо влада не зробить висновків після львівської трагедії і не звернеться, зрештою, до європейської практики поводження з відходами.
Про те, що сміттєва проблема - це історія не тільки про Львів, а про цілу Україну, в коментарі «Слову і Ділу» сказав директор Київського еколого-культурного центру, Заслужений природоохоронець України Володимир Борейко.
Сміттєві реалії в Україні
«Від початку до львівської ситуації не зовсім правильний підхід. Міське сміттєзвалище розташоване на території області, за яку відповідає губернатор. Саме він повинен був звертатися до всіх інстанцій щодо того, що є таке звалище, і воно переповнене. А місто - це замовник, воно оплачує і експлуатує звалище. Фактично Львів купив ліцензію. На таких самих умовах туди хто завгодно міг звозити сміття, той же Київ, приміром. Так що в ситуації винен не Львів, а область», - констатував Борейко.
На його думку, в цій ситуації помітна політична складова. Це означає, що вирішення питання потрібно шукати у площині вирішення політичних суперечностей.
«Трагедія у Львові – не поодинокий випадок. Скільки людей загинуло під час пожежі у Василькові? Усі вже забули», - зазначив він.
Україна гостро потребує нових сміттєспалювальних заводів і екологічної відповідальності
«В Україні нібито збирають батарейки та інші матеріали. Але питання - навіщо? Адже у нас немає заводу з їх переробки. Навіщо збирати економ-лампочки, якщо в Україні немає їхньої переробки? Роздільний збір потрібен тоді, коли налагоджена переробка вторсировини, чого в Україні немає», - констатував еколог.
При цьому, за його словами, сама Україна не впорається з цією проблемою, а щоб залучити інвесторів, перш за все, необхідно знизити податки.
«Це екологічно важливий бізнес, і космічні податки тут недоречні. Адже зараз інвесторам невигідно приходити в Україну», - уточнив Борейко.
На думку еколога, необхідно ввести штрафи за вивезення сміття в лісосмуги та інші неналежні зони.
«Екологічного виховання у нас ніколи в країні не було, тому доведеться обходитися тільки «батогом» у вигляді штрафів», - говорить він.
Сміттєвий бізнес
У свою чергу, еколог Анатолій Павелко бачить корінь проблеми в небажанні і влади, і бізнесу вирішувати проблему відходів через великий переділ на ринку вторсировини, який триває зараз.
«Вивезення сміття, його утилізація, робота з вторинними відходами - це прибутковий бізнес, який важко піддається контролю з боку Держекологічної інспекції», - підкреслив експерт.
Скільки в Україні накопичилося сміття, що з ним робити даліНа даний момент в Україні накопичилося близько 36 млрд тонн сміття, з яких 1,6 млрд – токсичні і вкрай небезпечні відходи (елементи живлення, люмінесцентні лами, інше).
«По-перше, в Україні немає сучасних технологій переробки відходів. По-друге, ми про це ще навіть не говоримо, а Європа вже активно займається зменшенням кількості вироблюваного сміття», - підкреслив Павелко.
Європейська практика
«Європа йде шляхом мінімізації обсягів сміття, яке не піддається переробці, насамперед пакувальних матеріалів, які становлять 80 відсотків того, що потрапляє на звалище. У розвинених країнах держава регламентує, якою повинна бути упаковка. Наші пакетики, в які три-чотири рази загортають продукти, у багатьох європейських країнах заборонені законодавчо», - розповідає експерт.
За його словами, у низці країн Європи слабоалкогольні напої розливають тільки в скляні пляшки. «Магазин, який їх продає, зобов'язаний брати тару назад. Це так звана продовжена відповідальність виробника. Україна мусить іти цим шляхом», - переконаний еколог.
Детальніше про проблему відходів і звалищ в Україні - в матеріалі «Скільки в Україні накопичилося сміття, що з ним робити далі».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»