В рамках серії графічних матеріалів про досягнення ДП «Антонов», які підготувала редакція «Слово і Дело», в даному матеріалі ми розповімо про близькомагістральний пасажирський літак Ан-148.
Ан-148 є найпершим в сімействі літаків Ан-148/Ан-158/Ан-178. Модель призначалася для перевезення порівняно невеликого числа пасажирів на відносно протяжних маршрутах.
З 18 липня 2001 року розпочалося проектування повністю нового літака, що отримав позначення Ан-148, під керівництвом Петра Балабуєва. Вибираючи між економічністю турбогвинтового варіанту і комфортністю реактивного, було віддано перевагу другому варіанту. У завдання конструкторів входило зробити літак легшим, адже платежі в аеропортах за зліт-посадку нараховуються, виходячи з ваги повітряного судна.
За своєю конструкцією Ан-148 є двомоторним турбореактивним літаком. Силова установка – два двоконтурні турбореактивні двигуни Д-436-148 розробки ЗМКБ «Прогрес», виробництва ВАТ «Мотор Січ» спільно з ФГУП «НПЦ газотурбобудування «Салют». В якості допоміжної силової установки використовується АІ-450-МС з генератором змінного струму французького виробництва 30030-140 потужністю 40 кВА.
Ан-148 може перевозити 80 пасажирів на відстань до 4,4 тис. км при крейсерській швидкості 800-870 км/год. 17 грудня 2004 року Ан-148 здійснив перший свій політ.
У 2012 році виробник оцінював ринкову потребу в Ан-148 і його подовженою версією Ан-158 на період до 2026 року в більш ніж 500 літаків. Пік виробництва припав на 2013 рік, коли було випущено 9 літаків.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»