Якщо враховувати закладені в проекті Бюджету інфляцію на наступний рік на рівні 8,1 та економічне зростання у 3%, з'являється розуміння того, що країні доведеться стримувати себе в апетитах.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив економіст, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, аналізуючи проект Держбюджету на 2017 рік.
«Так, політики часто йдуть на підвищення соцстандартів, але якщо економіка цього не може витягнути, то ми або отримаємо вищу інфляцію (що, знову таки, негативно й зірве ідею Нацбанку про сповільнення інфляції), або потрапимо в ситуацію, коли потрібно писати нереалистичний Бюджет, а потім його скорочувати (що теж не найкращий варіант)», – переконаний аналітик.
На перший погляд, ті показники, які поки що закладені в Бюджет, виглядають адекватними, додав він.
«Це різниця між витратами та доходами Бюджету. Те, що фінансується за рахунок запозичень або приватизації. А враховуючи, що приватизація йде так, наче мокре горить, то зазвичай це зовнішні або внутрішні запозичення. Коли кошти ми отримуємо на фінансування дефіциту, то, безумовно, кредитори дивляться, щоб цей дефіцит не був невиправдано високим. Для МВФ це вкрай важливо», – констатував Жолудь.
«Те, куди у нас ідуть витрати, їх мало хвилює. Ось якщо доходів немає, і ми ліземо в борг, беремо кредити, то в цьому випадку будуть претензії саме з питання дефіциту», – уточнив він.
Але затримка траншу у нас – швидше правило, ніж виняток, тому розраховувати на те, що депутати намагатимуться ухвалити Держбюджет, аби отримати четвертий транш макрофінансової допомоги, особливо не варто.
Відзначимо, що в проекті Держбюджету закладене збільшення прожиткового мінімуму на 1700 грн. Мінімальна зарплата на початок року складе 1600 грн. Мінімальна пенсія з 1 січня закладається в межах 1247 грн.
В цілому, передбачається зростання соціальних стандартів більш як на 10%.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»