Минув рік з моменту початку очищення влади в Україні. Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, що мав прибрати з посад чиновників, які скомпрометували себе за часів правління Віктора Януковича. Щоб виявляти нечистих на руку чиновників було легше, в Міністерстві юстиції навіть створили окремий підрозділ – люстраційний департамент.
Чого вдалося досягти за рік і чи має шанс українська влада стати чистішою, «Слову і Ділу» розповіла начальник люстраційного департаменту Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко.
Непомітна люстрація
«Генеральне прибирання» в лавах чиновників триває і навіть небезрезультатно, запевняють у люстраційному департаменті. А те, що українці не бачать результатів, то це тому, що неправильно розуміють суть люстрації. Керівник люстраційного департаменту пояснює: тотального очищення ніхто й не обіцяв – прибрати з посад, відповідно до закону «Про очищення влади», мають лише чиновників найвищого рівня.
«Якщо люди не бачать змін, то це тому, що під люстрацією вони хочуть розуміти більшого. А люстрація безпосередньо говорить про те, що люди, які займали найвищі посади в державі рівня не нижче заступника будь-якого обласного органу, не мають права доступу до державної служби протягом дії закону. Мова йде про 4-8 чиновників в одному органі на область», – пояснює Козаченко. Таким чином, люстрація на місцях поширюється лише на керівників підрозділів держслужби та їхніх заступників.
Під дію закону про люстрацію підпадає понад мільйон чиновниківВ уряді підрахували, що під дію закону про очищення влади підпадає більше 1 мільйона українських посадовців
За даними люстраційного комітету, 770 українських чиновників уже потрапили до «чорного списку» дії закону про очищення влади, тепер їх мають перевірити. Інші ж пішли з посад самі. Однак люстрація – це не панацея від корупції. Важливо, щоб на місце недобросовісних чиновників прийшла краща зміна. А ось якості нових призначень люстрація аж ніяк не гарантує. «Питання корупції чиновників також не в компетенції люстраційного департаменту. Люстрація не вирішить питання корупції. Сфера очищення влади регулюється масою законів. Це закон відновлення довіри до судової системи, очищення влади, антикорупційні закони і закон про справедливий суд. Люстрація – це фільтр. Це не відповідальність, а визначення доступу до посад», – розповіла Козаченко.
Так звана народна люстрація далека від справжньої. Разом з тим, іноді «сміттєва люстрація» мала більше ефекту, адже щоб кинути чиновника до сміттєвого баку, доказів не потрібно. Водночас, щоб позбавити чиновника посади, люстраційному департаменту доводиться діяти в чітких рамках і ретельно перевіряти гріхи чиновників за встановленими законом критеріям.
Судді не йдуть
Найбільш проблемною, за даними люстраційного департаменту, залишається судова система. Залучити суддів до процесу очищення складно: реформи не працюють, процедура складна, як результат – жоден суддя в Україні досі не люстрований.
«Для звільнення судді потрібна виключно конституційна процедура. Документи має готувати Вища рада юстиції, а її півтора року не було в країні. Тому навіть ті судді, які хотіли піти за власним бажанням, не могли цього зробити. Зараз Вища рада юстиції запрацювала. На сьогоднішній день Міністерство юстиції подало всі 57 пакетів щодо питань люстрації на звільнення суддів», – повідомила Козаченко.
Тим часом реформа судової системи, на переконання експертів, виглядає досить косметичною. Замість того, щоб глобально змінити всю гілку, переписуються стандарти, які, в принципі, нічого не змінюють. Зокрема, збільшення мінімального віку суддів з 25 до 30 років, або ж вимога йти на пенсію для служителів феміди не в 65, а в 70 років. «Ці косметичні зміни не змінюють якісний склад суду. Є відповідна міжнародна практика, згідно з якою можна взяти і перенабрати суддів. Мова йде не про переатестацію, а саме про перенабір. Судді, які є в системі, можуть на рівні з іншими взяти участь у цьому конкурсі і таким чином повністю перезавантажити корпус», – наполягає начальник люстраційного департаменту.
Експерт пропонує застосувати до судової системи реформу, подібну до тієї, що зараз проходить у поліції. Адже судді, які на сьогоднішній день працюють в системі, не можуть отримати довіру людей. Єдиний вихід – повний перенабір, прозорий конкурс, чіткі правила та матеріальна база.
Люстрація триватиме ще рік
Полювання на чиновників в Україні триватиме ще більше року. Законом передбачено: спеціальний департамент при Мін'юсті повинен завершити свою роботу до 2017 року, після цього його розформують і створять іншу структуру – саме вона і буде підтримувати чистоту у владних кабінетах.
«Відповідно до закону про очищення влади, всі чинні чиновники мають бути перевірені до кінця 2016 року. Після цього закон має працювати як фільтр. Ті претенденти, які приходять на посаду, фактично повинні перевірятися, щоб не пропустити чиновників, які потрапляють під заборону. Має бути створений незалежний орган, який фактично буде таким фільтром», – зазначила Козаченко.
Проводити люстрацію постійно чиновниця не бачить сенсу. Вона наполягає: після завершення роботи люстраційного департаменту цілком достатньо контролювати процес. Щоб навести лад у лавах чиновників, вистачить і відведеного законом часу, проте лише за умови, що влада не буде саботувати процес очищення. «Наскільки це дадуть зробити державні органи, які саботують багато питань, покаже час. На сьогоднішній момент разом з досить серйозними позитивними досягненнями люстрації також є й приклади саботажу, які демонструють, наскільки система не зацікавлена в люстрації», – констатує начальник люстраційного департаменту.
Козаченко переконана: довести справу до кінця без громадськості неможливо. Вона підкреслила, що насправді зміни відбуваються лише завдяки людям, а тому дуже важливо, щоб люстрації активно домагалася саме громадськість.
Нагадаємо, закон «Про очищення влади» (про люстрацію) набув чинності 16 жовтня 2014 року. Документ передбачає люстрацію громадян, які обіймали державні посади під час президентства Віктора Януковича. Законом обмежується право для високопосадовців обіймати посади в органах державної влади на 10 років.
Наталія Нестерова, спеціально «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»