Чи потрібна Україні реформа Верховної Ради?

Спікер парламенту Володимир Гройсман анонсував реформування головного законодавчого органу країни. На його думку, реформування парламенту сприятиме зростанню довіри громадян.

У Верховній Раді України все активніше обговорюють перспективу реформування головного законодавчого органу країни. Так, з вітчизняного парламенту хочуть зробити європейський аналог, що відповідатиме західним стандартам. Для реалізації цього наміру Європейський парламент навіть прислав свого екс-президента Пета Кокса, котрий очолив місію з реформування Ради. Західний чиновник повинен вирішити, чи потрібна реформа українському парламенту, і в разі потреби підготувати «дорожню карту» реформ.

Місія розпочата

На початку вересня Пет Кокс прибув в Україну з єдиною метою: встановити, чи потрібна Раді реформа. Але, здається, й самі парламентарі досі не визначилися з відповіддю на це питання. Наприклад, нещодавно спікер парламенту Володимир Гройсман розпочав процес анкетування депутатів з питань трансформації українського парламенту за європейськими стандартами. «Проводимо анкетування. Розіслали всім депутатам опитування щодо роботи місії Європарламенту з реформування Ради. Очевидно, що будуть системні зміни в регламент парламенту та ін. Знаєте, скільки я сьогодні отримав відповідей за анкетами? П'ять. Статистика, я нікого не засуджую», – сказав він.

Як відомо, в анкетах були питання щодо змін, необхідних для виходу українського парламенту на європейські стандарти. Але зацікавленості депутати не проявили: на призначену зустріч із Коксом майже ніхто не з'явився. Більше того, проігнорували місію опозиціонери, яких в результаті реформування якраз і хочуть захистити. Не удостоїли своєю увагою екс-президента Європарламенту ні «Радикальна партія Ляшка», ні «Опозиційний блок»... Щоправда, від останніх прийшла Юлія Льовочкіна.

Провальна десятка: топ-10 невиконаних обіцянок політиків з початку 2015 року«Слово і Діло» вирішило зібрати 10 важливих, на нашу думку, обіцянок, які з початку 2015 року встигли дати можновладці, але з якоїсь причини не змогли виконати обіцяне.

Варто відзначити, що вже через п'ять візитів Кокса місія Європарламенту винесе свій вердикт: реформувати, чи залишити все як є. Як піде справа – через розбрат усередині парламенту поки незрозуміло.

А чи варто?

Українці від реформи парламенту чекають одного – ліквідації або хоча б зменшення кількості пільг для працівників головного законодавчого органу. Так, у суспільстві сподіваються, що реформування Ради призведе до усунення пільг, надбавок, безкоштовних поїздок і гарема помічниць народних депутатів, які ростуть, наче гриби після дощу. Хочуть громадяни також позбавити депутатів службового житла, автомобілів, приймалень і премій. Але експерти кажуть, що все перераховане тільки посилить рівень корупції, а значить, ліквідації пільг і сонмів помічників очікувати не доводиться. Більше того, все, що так хвилює українців, є світовою практикою.

Фахівці ж наполягають на реформуванні апарату Верховної Ради, парламентських фінансів, удосконаленні законодавчого регулювання роботи депутатів, зміні кількості нардепів у Раді та ін. І хоча кожен представник громадськості бачить реформу по-своєму, сходяться вони на одному: розмова про зміни у Верховній Раді безпосередньо пов'язана й приурочена до місцевих виборів.

Що кажуть експерти

За словами політичного експерта Руслана Бортника, реформування ВР необхідне. На його думку, вже зараз потрібно скорочувати кількість депутатів, адже 450 народних обранців були актуальні для того періоду, коли українців було 52 мільйони. Зараз же співвітчизників трохи більше 40 мільйонів, а кількість депутатів чомусь не змінилася.

Другий момент, який відзначив у коментарі «Слову і Ділу» експерт, – це те, що Верховна Рада і комітети в певному розумінні повинні перейняти частину роботи прокуратури. Мається на увазі, що парламентарям варто було б займатися питаннями застосування й дотримання ухваленого ними законодавства. Крім того, має бути колективний контроль над силовиками, пояснює «Слову і Ділу» свою думку щодо реформи ВР Бортник.

А ось політексперт Петро Олещук дотримується думки, що кількість депутатів нічого не вирішує. На його думку, та реформа, про яку зараз говорять у парламенті, – це якийсь популізм. Насправді, Верховну Раду потрібно реформувати не в частині зміни кількості народних депутатів. «Від того, буде в нас 450 депутатів або 200, двопалатний парламент або однопалатний, нічого суттєво не зміниться. Найважливіше, що потрібно реформувати, – це систему парламентських фінансів», – розповідає «Слову і Ділу» експерт.

На погляд фахівця, необхідно скорочувати кількість витрат на утримання апарату, депутатів, комітетів та інших інституцій. Чому українські громадяни мають оплачувати роботу помічників народних депутатів або їх здравниць? Чому в депутатів є пільги та надбавки? Це радянський атавізм, і контролювати це питання має громадянське суспільство, вважає Олещук.

Штучна агітація: чим партії та кандидати спокушатимуть виборця?Кандидати та партії, які беруть участь у виборах, все частіше «комунікують» із виборцем віртуально: чи то з екранів телевізорів, чи то з білбордів, чи то роздаючи стоси агітаційних листівок та газет.
Експерт зазначає, що основна проблема полягає в тому, що українське громадянське суспільство не має важелів тиску на парламентарів. В результаті це призводить до того, що депутати дозволяють собі безкарно працювати, як самі того захочуть, або ж не працювати зовсім. Але при цьому, швидко вирішити наявну проблему вийде. Адже працювати як слід чиновників і депутатів може змусити лише еволюція. «Зараз же ми дозволяємо нардепам голосувати за інших, не приходити на роботу, тобто не з'являтися на засіданнях, наймати цілу купу помічників, щоб ті замість них працювали. А повинно бути інакше, і це не вирішиш реформою або на законодавчому рівні, потрібна еволюція громадянського суспільства і українського парламентаризму – лише тоді йтиметься про «європейський рівень» нашої Верховної Ради», – підсумовує Петро Олещук.

Словом, єдності в необхідності реформування Верховної Ради й формату цих змін немає навіть у експертів. Але примітно зовсім інше: судячи з «активності» в цьому питанні депутатів, змінювати щось у них просто немає бажання.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.