Україні не потрібні кримські здравниці?

Президент України Петро Порошенко 26 серпня ввів у дію рішення РНБО про стягнення з Росії компенсації за анексію Криму.

Нещодавно Президент України Петро Порошенко підписав указ про стягнення з Росії компенсації за Крим. Таким чином, 26 серпня ввечері набуло чинності рішення РНБО від 20 липня 2015 року «Про стан реалізації заходів щодо захисту майнових прав та інтересів держави Україна у зв'язку з тимчасовою окупацією частини території України».

Що вирішили?

На сайті Глави держави документ вже доступний, правда, за винятком третього пункту, який вважається таємним. Решта рішеннь РНБО відомі. Так, Кабміну доручається на постійній основі вести облік збитків, які завдає державі окупація Криму і Севастополя. Крім того, уряд повинен почати переговори з Росією з приводу угоди про взаємний захист інвестицій. Офіційний Київ гарантував Москві повне і безумовне збереження російських інвестицій на своїй території.

Отримали доручення й інші відомства. Мін'юст повинен організувати юридичну допомогу громадянам України, постраждалим від окупації Криму. МЗС, згідно з рішенням, доручено розпочати процедуру закупівлі юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та інтересів України, а також підготувати стратегію їх захисту разом з іншими міністерствами.

Для чого?

Захищає рішення РНБО в першу чергу майно держави. За підрахунками Міністерства юстиції, внаслідок анексії АР Крим в України незаконно було забрано більше 400 підприємств і 18 газових родовищ. Загальний збиток України від дій Росії на півострові оцінюється більш ніж в трильйон гривень.

«Йдеться про велику кількість економічних злочинів, зокрема, відчуження як державного, так і приватного майна. У Криму налічується більше 4000 суб'єктів підприємницької діяльності, які незаконно змінили своїх власників на користь російських громадян», – зазначає політолог Тарас Березовець. Триває також несанкціонована викачка газу з вишок «Чорноморнафтогазу». Там постійно чергують російські військові кораблі. Аналогічна ситуація з покладами на території Прикерченського шельфу, каже експерт.

Повернути майно або хоча б отримати компенсацію Україна може тільки одним шляхом – зібрати доказову базу для ще одного позову проти Росії в міжнародний арбітраж.

Суд на допомогу

Примітно, але почати захищати свої майнові інтереси може і бізнес. «Резолюція ПАРЄ про визнання Росії агресором має важливе значення для наступних позовів проти РФ», – прокоментував Президент України Петро Порошенко рішення Парламентської асамблеї Ради Європи в липні. Саме це рішення дозволяє всім, хто має інвестиційні претензії, спробувати відстояти їх у судах.

Кілька українських компаній так і зробило. Позовними першопрохідцями стали «Приватбанк» і «Ощадбанк». Апелювати їм дійсно є до чого. У 1998 році між урядом України і Росії була підписана Угода про заохочення та взаємний захист інвестицій. Росія, анексувавши півострів Крим, порушила цю угоду. Якщо РФ протягом шести місяців сама не погодитися компенсувати збитки, бізнес зможе стягнути їх через Третейський суд в Гаазі. Право цього суду розглядати позови до суверенних держав закріплено ще в гаазькій Конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень.

Втім, навіть за умови, що бізнес виграє справу, говорити про компенсації Росією завданих збитків зі стовідсотковою ймовірністю не доводиться. Навіть самим фактом анексії півострова РФ показала своє ставлення до міжнародного права і правових інститутів в принципі. З іншого боку, Росія продовжує бути учасником міжнародних угод, а їх повне ігнорування може призвести навіть до ізоляції держави.

Хто залишився не при справах?

Рішення РНБО вирішило мінімум дві проблеми. По-перше, це захист державного майна, по-друге – приватного. «Це більше процедурний крок з метою збору доказової бази для надання чергового позову до РФ в Європейський суд з прав людини. Чому саме ЄСПЛ? Тому що це один з небагатьох судів, в якому не працює положення про неможливість одностороннього застосування тієї чи іншої юрисдикції. Говорячи простою мовою, в більшості конвенцій, які підписувала РФ, вона передбачала пункт, згідно з яким жодна країна не могла розпочати судовий процес проти неї без її узгодження. Тому Україна зараз і використовує ЄСПЛ. Чотири позови вже подано, ще 500, серед яких близько 100 саме по захисту майнових прав, представлені індивідуально громадянами України, які мають там власність», – розповідає в коментарі «Слову і Ділу» політолог Євген Заїка.

Але залишається ще одна проблема, ніяким чином не порушена у рішенні РНБО. На території АР Крим, крім приватного і держмайна, залишилася власність профспілок, яка не вважається державною. «Ніяк, ніде не вказується, що Україна робитиме з профспілковим майном, яке не відноситься до категорії державного, але яке будувалося і реконструювалося, у тому числі і в Криму, за рахунок українських платників податків. Це виходи до моря, здравниці, тисячі квадратних метрів землі, різного роду споруд, і, на жаль, поки Україна ніяк не показала, як вона збирається це захищати. Та й в принципі реакція влади щодо захисту своїх інтересів у Криму запізніла. І це стосується не тільки питання майна, але й інших: освіти, соціального забезпечення та ін.», – підсумовує ситуацію експерт.

Варто відзначити, що перед самою анексією Фонд соціального страхування направив кримським здравницям майже 10 млн грн тільки на путівки, це не рахуючи коштів на реконструкції та ремонти. Тепер же, виходить, що в цьому майні держава не зацікавлена, раз не намагається захистити права тих, кому воно належить. Загалом, хочеться вірити, що питання цієї власності не черговий «злив», а просто помилка, яку незабаром в уряді вирішать.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»