Очікуваного ворогами дефолту в Україні не буде, запевнив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Сьогодні комітет приватних кредиторів погодився списати Україні 20% боргу та відстрочити виплату частини заборгованості на чотири роки.
«Очікуваний нашими ворогами дефолт не відбудеться. Нам вдалося отримати наступні умови. Перше - 20% боргових зобов'язань країни списуються нашими кредиторами. Уряд списав майже 4 мільярди доларів США. У найближчі чотири роки Україна не гаситиме тіло кредитів. Наші зобов'язання, які ми мали платити, починаючи з 2015 року, переносяться на 4 роки», - зазначив глава уряду.
Для України це серйозна перемога. Таких умов не отримувала жодна країна з 2000 року без оголошення дефолту.
Половина бажаного
Пepeгoвopи прo pecтpуктуpизaцію чacтини держборгу в paмкaх нoвoї пpoгpaми з МВФ Україна почала ще в березні цього року. Але за півроку активних переговорів з кредиторами міністру фінансів Наталії Яресько знайти компромісний варіант не вдавалося. Максимум, що пропонували Україні - це списати до 5% боргів, хоча Україна наполягала на 40%.
Таким чином, вже в червні в Мінфіні пішли на певний шантаж: глава фінансового міністерства заявила, що Україна може в кoнцe липня оголосити мораторій нa виплaти в разі відсутності пpoгpecу в пepeгoвopaх з кpeдитopaми. 17 червня ухвалили й відповідний закон, після чого розмови про технічний дефолт тільки посилилися.
Яресько розповіла про зиск кредиторів МВФ від списання українського боргуМіністр фінансів України розкрила подробиці домовленостей із зовнішніми приватними кредиторами України в рамках співпраці з МВФ.
«Блефувала» Яресько чи ні – вже не важливо: наприкінці липня чиновниці вдалося досягти деяких домовленостей, і 24 липня Мінфін виплaтив купoн з євpoбoндів нa $120 млн, трохи пізніше направивши нову пропозицію кредиторам, пригрозивши застосувати «альтернативні методи» у разі відмови.
І хоча домогтися списання 40% не вдалося, списання боргу у розмірі 1/5 від усієї суми - небувалий результат. «Умови, які отримала Україна, не отримувала жодна країна єврозони, яка не оголошувала дефолт, починаючи з 2000 року. Тобто середній розмір списання, якого можна було досягти без оголошення дефолту, був не вище 10%. Україна списала 20% зобов'язань перед кредиторами», - повідомив Арсеній Яценюк.
Однакові умови для всіх
Але залишився ще один «головний біль». У кінці 2013 року Російська Федерація надала Україні кредит на $3 млрд. Погасити цей борг Україна мала в грудні 2015 року. Але погоджуватися на ті ж умови, що й інші кредитори, й списати або ж відстрочити виплати в Росії категорично відмовилися.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що виключає можливість реструктуризації заборгованості перед Росією за особливими умовами. «Уряд України офіційно заявляє, що Росія не отримає за жодних обставин кращих умов, ніж отримали інші кредитори. Або приймаєте наші умови, або кращих не отримаєте», - додав Яценюк.
«Тепер Україна має два шляхи - не оплачувати борги перед Російською Федерацією на підставі закону України, який дозволяє уряду не оплачувати державні борги, якщо кредитори не йдуть назустріч нашій країні, яка протистоїть російської агресії. Або Росії доведеться погодитися з умовами, на яких Україна домоглася реструктуризації та списання частини свого боргу в іноземних кредиторів», - коментує рішення Росії радник глави МВС Антон Геращенко.
Що буде далі?
Угода про реструктуризацію зовнішнього боргу забезпечує досягнення всіх цілей реструктуризації, виставлених у програмі співробітництва із МВФ. Це означає, що виплати зовнішнього державного та гарантованого боргу України будуть помірними, в середньому – не більше 10% ВВП.
У Кабміні запевняють, що частина списаних зовнішніми кредиторами коштів піде на підвищення соціальних стандартів. За словами прем'єр-міністра, українці «мають відчути, що ця реструктуризація, це списання боргів має безпосередній стосунок до кожної сім'ї та для країни в цілому, тому що 4 млрд доларів США списані з України та виключені з боргових зобов'язань країни».
«Зараз ми разом з міністром фінансів і Президентом країни працюємо над тим, щоб частина зі списаних і зекономлених коштів пішла на підвищення соціальних стандартів. Про це рішення буде повідомлено додатково. Зараз ми працюємо над внесенням змін до закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік», - сказав глава уряду.
У разі ухвалення змін ці кошти й справді можна буде виділити на оборону та безпеку країни або на проведення реформ. Деякі сфери «провисають» у питанні реформування саме через фінансові проблем.
Експертна оцінка
Позитивно реагують на списання 20% зовнішнього боргу й експерти. «Україна спочатку висувала завищені вимоги, пропонуючи списання 40% боргу. В принципі, спочатку кредитори були готові списати лише 5% або взагалі не погоджувалися на списання. Тому наш Мінфін стрибнув вище голови. Йдеться не тільки про списання, а й про відстрочку, пролонгування. В принципі, це нормальний результат. Мені здається, ринок позитивно відреагував, особливо валютний ринок», - розповідає в коментарі «Слову і Ділу» економіст Сергій Кисельов.
Як відзначає експерт, очікувалося, що після Дня незалежності буде серйозне падіння гривні. І хоча в перший день після свята долар і євро дійсно зміцнилися, зараз гривня відіграла свої позиції, і одна з причин цього – саме списання частини боргу і зрушення основних платежів із боргових зобов'язань.
«Факт списання частини боргів і пролонгація - це позитив. Це дасть можливість трохи стабілізувати гривню, стабілізувати обсяг золотовалютних резервів, хоча він і так за рахунок кредитів МВФ нарощувався останні місяці. В принципі, якщо порівняти нинішню ситуацію зараз з ситуацією рік тому, навесні 2014 року, то вона вже стабілізована. Тепер питання лежить у поновленні економічного зростання, промислового зростання, зростання ВВП. Але у валютній, фінансовій сфері ситуацію вдалося стабілізувати», – підсумовує Кисельов.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»