У стані очікування, або Чому українці приречені щороку обирати новий парламент

Читать на русском
Нещодавнє скандальне голосування нардепів за законопроект №1558-1 свідчить: парламентарі знову обрали шлях популізму замість того, аби раз і назавжди попередити будь-які утриманські настрої в суспільстві.

Нещодавнє скандальне голосування народних депутатів за законопроект №1558-1 щодо перерахунку валютних кредитів справив найбільш негативне враження на тих громадян, які найбільше чекали позитивних змін в державі. На жаль, парламентарі знову обрали шлях популізму замість того, аби раз і назавжди попередити будь-які утриманські настрої в суспільстві.

Особливого обурення така поведінка народних обранців викликала у користувачів соцмереж, експертів, журналістів, блогерів. Звісно, це не значний відсоток виборців, за голоси яких майбутнім кандидатам у нардепи варто боротися. Проте саме ці людини задають темпоритм суспільно-політичному життю і здатні, як це показали події Революції Гідності, впливати на події та змінювати реальність. Саме завдяки реакції громадськості деякі депутати вже на наступний день вибачилися за свою поведінку та відкликали свої голоси за скандальний законопроект.

Буксування парламенту із впровадженням реформ у країні, постійні підкилимні скандали між учасниками коаліційної більшості, розподіл посад, а в переддень проведення місцевих виборів ще й нездорові прояви популізму у своїй діяльності – ось причини невдоволення громадян якістю роботи нової Верховної Ради. Політична традиція, яка склалася за часів незалежності, не передбачає ґрунтовної роботи над помилками шляхом домовленостей, переговорів та здорової оцінки суспільно-політичної ситуації. Як правило, гордіїв вузол розрубується просто: оголошуються дострокові парламентські вибори. Так вже було кілька разів, про ймовірність подібного сценарію щодо Верховної Ради 8-го скликання політики заговорили ще навесні.

Причини та підстави

Поки що ідея провести позачергові парламентські вибори не знаходить підтримки на найвищому рівні. Право розпустити Верховну Раду належить Президенту, проте ані формальних підстав, ані політичної волі для такого кроку він наразі не має. «Щодо дочасних (парламентських) виборів. Не дочекаєтесь. Україна сьогодні має проєвропейську коаліцію, конституційну. Я впевнений в тому, що це дає нам можливість і відповідальність провести конституційні зміни, яких чекає країна. В тому числі децентралізацію, в тому числі недоторканність, суддівську реформу. Що ще має дати народ України, які ще вибори провести, щоб нарешті депутати, уряд, Президент, влада забезпечили проведення тих реформ, яких він від них чекає? Народ свою справу зробив, перезавантаження відбулося», - запевнив Петро Порошенко під час своєї прес-конференції у червні цього року.

Варто окремо вказати і на формальні підстави. Верховна Рада 8-го скликання обиралася на позачергових виборах, а за Конституцію розпустити такий парламент можливо лише через рік після його обрання, тобто, не раніше 25 жовтня 2015 року. Другий важливий момент – приводи для розпуску, описані у ст. 90 Конституції України: для цього існують 3 підстави, які так чи інакше є наслідком розпаду коаліції у нинішньому її форматі. Таким чином, розпустити парламент та оголосити про нові дострокові вибори Президент може, якщо: протягом 30 днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися пленарні засідання; якщо за 60 днів після відставки Кабміну не сформовано персональний склад нового уряду; якщо протягом місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій.

Кому розпуск парламенту стане у нагоді?

Безумовно, про інтереси громадян-виборців не йдеться. Адже у такому випадку та зважаючи на обставини, в яких опинилася держава, нинішній склад парламенту вже зараз має всі можливості для прийняття усього спектру необхідного законодавства для проведення реформ. Більше того, для таких кроків учасникам коаліції було б достатньо всього лиш дотримуватися пунктів підписаної ними Коаліційної угоди.

Зараз рейтинги усіх найбільших коаліційних фракцій у парламенті – «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» - сильно впали. З цієї точки зору, саме цим політичним гравцям найбільш невигідно зараз проводити будь-які вибори. Можливо, саме тому ці дві політичні сили задекларували прагнення разом йти на місцеві вибори.

А от їхнім молодшим партнерам по коаліції – фракціям «Самопомочі», «Батьківщини» та «Радикальної партії Олега Ляшка» - нові виборчі перегони дозволили б покращити свої результати, а значить і збільшити кількість місць в новому парламенті. Перш за все, такий шанс вони отримають не через те, що результативно працювали у нинішньому парламенті, а саме тому, що майже не брали участі під час розподілу міністерських портфелів в другому уряді Арсенія Яценюка. Відсутність негативу, яку у повній мірі відчули на собі БПП та «Народний фронт» під час роботи в Кабміні - ось головна запорука їхнього електорального успіху.

Шанс знову отримати квиток у велику політику хочуть отримати позапарламентські політичні сили. Перш за все, мова йде про політичну партію ВО «Свобода», а також умовної нової політичної партії з табору «лівих» сил. І «Свобода», і «ліві» політичні проекти у своїй передвиборчій риториці використовують суто популістичні ідеї, щоправда направлені на різні електоральні групи громадян із різних регіонів країни. До речі, ще навесні у «Свободі» наголошували на можливості проведення позачергових виборів парламенту восени 2015-го нібито з «інсайду» їхніх опонентів – колишніх «регіоналів». «Спілкувався сьогодні з одним екс-регіоналом з обласної ради, наближеним до керівництва «Опозиційного блоку». Каже, що з високою ймовірністю, вибори до ВР будуть вже восени. Вони вже на повну розгорнули штаби», - написав на своїй сторінці у Facebook депутат Київської обласної ради, член ВО «Свобода» Олександр Аронець.

Дійсно, особливі надії на дочасні вибори парламенту покладають в «Опозиційному блоці». Колишні регіонали сподіваються поступово повернути свій вплив на політичне життя країни, і позачергові вибори на тлі зниження рейтингів нинішньої провладної команди – чудовий для цього шанс. «Питання сьогодні потрібно ставити не про реальність дострокових виборів, а про їх велику необхідність. Нинішня коаліція просто не справляється із завданням реформування країни. Це коаліція війни, вона непродуктивна. І що найголовніше - вона не відображає реальної політичної структури суспільства, простіше кажучи, не виражає інтереси більшості українців. А значить, єдиний вихід з цієї ситуації - нові вибори», - заявив заступник голови парламентської фракції «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін.

Ймовірність проведення і до якого результату призведуть?

Експерти передбачають, що найбільшою загрозою для стабільної роботи коаліційної більшості стане питання переформатування уряду наприкінці цього року. Саме у листопаді-грудні спливає річний термін відповідальності нинішнього Кабміну за реалізацію реформ, задекларованих та підписаних у Коаліційній угоді. До того часу вже мають бути проведені місцеві вибори, за результатами яких політичні сили отримають додаткові важелі впливу для подальшої політичної диспозиції. «В кінці цього року в парламентській коаліції можуть накопичитися протиріччя, і цілком імовірно, що в 2016 році будуть дострокові вибори», - не виключив експерт та блогер Роман Шрайк.

Однак є й позитивні сторони можливого проведення дострокових виборів до Верховної Ради: у парламент нарешті почнуть потрапляти справді ідеологічні політичні партії. Щоправда, перші такі політичні сили, вочевидь, будуть зловживати яскраво вираженою «лівою» ідеологією, адже в українському суспільстві досі сильними залишаються прагнення до соціальної справедливості та розподілу благ.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: