Торги за місцеві вибори на Донбасі: дипломатичний маневр української влади, чи поступки Заходу й Росії?

Читать на русском
У прагненні якомога швидше вирішити проблему Донбасу європейські політики спонукають українську владу нехтувати черговістю виконання Мінських угод – і надати Донецькій і Луганській областям конституційний статус особливих територій без виконання необхідних умов з боку сепаратистів та РФ.

Що ближче дата проведення місцевих виборів – то більше з’являється поглядів та заяв політиків щодо їх проведення на Донбасі. Останні тижні ознаменувалися тектонічними зрушеннями у двох ключових напрямках: у змінах до закону про місцеві вибори, і в позиції Європи щодо виконання Мінських угод. Європейські політики хочуть якомога швидше вирішити проблему Донбасу, і для цього спонукають українську владу нехтувати черговістю виконання Мінських угод – і надати Донецькій і Луганській областям конституційного статусу особливих територій без виконання усіх необхідних умов із боку сепаратистів та Росії.

На цьому тлі більш ніж красномовним фактом є посилення військової активності бойовиків – вони посилили обстріли позицій українських Збройних сил з окупованих територій, використовуючи при цьому і зброю заборонених Мінськими угодами калібрів.

Такий розвиток подій додасть ще більше проблем для української влади. Президент таки погодився внести зміни до Конституції в частині децентралізації, однак теж висунув суттєву вимогу для західних партнерів – проведення місцевих виборів за «українськими правилами». Виконання даної вимоги – вкрай важливе для подальшої стратегічної гри Києва у боротьбі за повернення окупованих територій. «Особливий статус означатиме, що жодних центральних органів для окремих районів Донецької й Луганської областей немає. Легітимні лише місцеві ради. Це означає, що жодних Захарченка та Плотницького бути не може», – вважає політолог Олександр Палій. Легітимність цих місцевих рад може бути підтверджена тільки в умовах проведення справді конкурентних виборів за українським виборчим законодавством.

Свідченням даної вимоги може слугувати більш ніж однозначна заява новопризначеного очільника Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського щодо умов проведення таких виборів, яку він озвучив в інтерв’ю президентському «5 каналу». «Я не бачу можливості проведення в Донецькій області виборів, тому що, якщо по вулицям ходять мавпи з гранатою, то говорити про чесні й прозорі вибори не доводиться. А ще люди повинні мати доступ до різної інформації. Сьогодні говорити про чесні вибори без відновлення кордону й отримання людьми різносторонньої інформації, коли вони самі зроблять вибір, безперспективно», – сказав він. Більш того, голова Донецької ВЦА висловив сумнів, що спостерігачі ОБСЄ зможуть забезпечити контроль над дотриманням процесу чесних і прозорих виборів на території Донецької області. Вочевидь, команда Президента шукає інших шляхів забезпечення проведення чесних виборів, адже ще зовсім недавно заступник голови Адміністрації президента України Валерій Чалий висловлював думку з приводу необхідності допуску саме представників ОБСЄ на виборчі дільниці, що знаходяться на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Вочевидь, українська влада дає сигнал про те, що можливості місії ОБСЄ себе вичерпали і Заходу необхідно надати інший, більш дієвий інструмент для контролю за процесом проведення місцевих виборів на Донбасі.

У прагненні якомога швидше вирішити проблему Донбасу європейські політики спонукають українську владу нехтувати черговістю виконання Мінських угод – і надати Донецькій і Луганській областям конституційний статус особливих територій без виконання необхідних умов з боку сепаратистів та РФ.

Фактично українська влада в особі Президента та його команди дає чіткий сигнал Заходу: так, ми готові переглянути умови виконання Мінських домовленостей в частині надання територіям Донбасу особливого статусу в процесі децентралізації, але натомість вимагаємо провести справжні, а не «бутафорські» місцеві вибори. Чи зможе забезпечити таку вимогу Захід – велике питання. Однак стратегія Президента зрозуміла: якщо Росія справді готова поступитися у військовій підтримці бойовикам, то не перешкоджатиме проведенню виборчого процесу за українським законодавством. Є всі підстави вважати, що саме ця вимога й буде прописана в перехідних положеннях до Конституції з приводу надання Донбасу особливого статусу. Немає українських виборів – немає децентралізації й особливого статусу.

Щоправда, експерти взагалі скептично оцінюють можливість проведення місцевих виборів на окупованих територіях за українським законодавством, адже сумніваються в бажанні сепаратистів дозволити провести конкурентну передвиборчу кампанію. «Щодо тих змін, які внесла Україна до закону, то на таких умовах виборів не буде. Сепаратисти не погодяться прийняти умови відновлення українських каналів, української влади, виведення збройних формувань, а потім – проведення виборів. Тому взагалі виборів не варто очікувати і вони не відбудуться», – вважає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. При цьому експерт радить українській владі взагалі задуматися над запровадженням окремого адаптованого виборчого законодавства для територій Донбасу. Ідею проведення виборів на Донбасі за окремим законом підтвердив і Президент у своєму нещодавньому інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera. «Росія й далі надсилає до нас війська, зброю та фінансування терористів на Донбасі на мільярд доларів. Але ми готові до діалогу. Наш парламент обговорює спеціальний закон про проведення місцевих виборів у цих регіонах», – заявив Петро Порошенко.

Києву надважливо не програти дипломатичну війну за проведення місцевих виборів на основі українського законодавства на окупованих територіях. Адже від цього залежатимуть подальші взаємини з цими територіями, а головне – чи зуміє Україна відновити контроль над територіями Донбасу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: