Найсвіжіші дані соціологічних опитувань, які цими днями були оприлюднені в ЗМІ, свідчать про стрімку втрату довіри громадян до всіх політичних сил і до самих виборів зокрема. Наразі у голосуванні готові взяти участь близько 39% виборців – це вкрай низька явка, що свідчить про розчарування громадян від подій, що відбуваються в країні. Найбільше «дісталося» провладним партіям коаліції та особливо – «Народному фронту», лідер якого зараз обіймає посаду прем’єр-міністра країни.
Втім, не все так однозначно. Соціологічні дослідження фіксують зростання популярності саме тих політичних сил, які, будучи в коаліції, з самого початку не надто прагнули долучитися до роботи в уряді. Мова йде про Радикальну партію Олега Ляшка та про «Батьківщину» на чолі із її лідером Юлією Тимошенко. Особливо цікаво спостерігати за стрімким зростанням рейтингів самої Тимошенко: услід за лідируючим Президентом Петром Порошенком із підтримкою у 32% вона вже посідає другу сходинку: в разі проведення президентських виборів найближчим часом, «леді Ю» готові були підтримати близько 17% опитаних громадян.
Не пасуть задніх і рейтинги «Батьківщини»: вони вже обігнали показники Радикальної партії, зрівнялися з підтримкою «Самопомочі» та впритул наблизилися до лідера рейтингу – «Блоку Петра Порошенка». Фактично на керівну позицію в уряді за квотою «Батьківщини» в Кабмін був делегований лише Ігор Жданов, який на минулих позачергових виборах до парламенту йшов у виборчому списку партії під № 10. Міністр екології та природокористування Ігор Шевченко також увійшов до урядової команди нібито за квотою «Батьківщини», проте подейкують, що його призначення лобіювали в Адміністрації Президента. В медійному полі ці два відомства не є резонансними н’юзмейкерами, а розв'язання головних проблемних питань держави нині зосереджене в інших сферах.
Партія вже готується до місцевих виборів. В регіонах представники «Батьківщини» шукають нових партійців та оновлюють свої команди, адже за 2013-2015 рр. позиції політичної сили значно похитнулися, більша частина колишньої команди і соратників Юлії Володимирівни пішли разом із Арсенієм Яценюком до його нового політичного проекту «Народний фронт». І поки пропрем’єрська і пропрезидентська команди намагаються здійснювати реформи, отримуючи у відповідь негативні відгуки громадян і зниження рейтингів, «Батьківщина» посилює свої позиції. Це видно навіть зі збільшення кількості зовнішньої реклами в регіонах. Особливо помітна ктивність політсили на Дніпропетровщині.
Юлія Тимошенко разом зі своєю командою цього разу вдало вибудувала своє медійне позиціонування. З одного боку, «Батьківщина» – учасник коаліції, з іншого – активний критик дій Кабміну. Пані Тимошенко тисне на конструктив: це і масштабна кампанія з боротьби проти підвищення тарифів, це й вимоги до уряду індексувати зарплати й пенсії, і вимоги з регулювання цін та показників інфляції. «Ми примусили уряд переглянути порядок видачі субсидій, тому що він – абсолютно принизливий, людина не може отримати субсидії згідно з цим порядком», – похвалилася нещодавніми здобутками Тимошенко.
Щоправда, улюблені методи роботи «леді Ю» й далі залишаються тими самими: конструктив у її тезах є, проте популізму, який впевненим рефреном нав’язується громадянам з екранів телевізорів та інших ЗМІ, ще більше. Фракція «Батьківщини» не надто потужна в парламенті – нараховує всього 18 нардепів, тому її гучні демарші навряд чи справлять враження на партнерів по коаліції. А от у медійній площині усі подібні заяви фракції чи її лідерки поширюються у ЗМІ досить активно. Фактично, Тимошенко повернулася до звичного їй амплуа затятої опозиціонерки, яка начебто знає, як швидко можна навести лад у державі. Втім, перевірити вправність Юлії Володимирівни в урядуванні українці мали можливість щонайменше двічі, а 2010-го року вона просіла друге місце на президентських виборах, програвши Віктору Януковичу. Відмінність нинішньої ситуації полягає у тому, що зараз команда Тимошенко позиціонує себе як «внутрішню опозицію», адже формально парламентська фракція її політсили перебуває у складі коаліційної більшості.
Секрет успіху Юлії Тимошенко та її партії полягає у якісній медійній складовій. Наскільки вдалим є її позиціонування, свідчать і дані моніторингу обіцянок системи народного контролю «Слово і Діло». Наразі кількість її виконаних, невиконаних та обіцянок, що перебувають у процесі виконання, поділився майже порівну: 32%, 32%, 36% відповідно. Лідерка «Батьківщини» вміє майстерно маневрувати смислами власних заяв. Наприклад у питанні змін до законодавства про місцеві вибори в партії вже давно заявляють про необхідність їх проведення на пропорційній основі з відкритими списками. Ці партійні заяви широко тиражуються у ЗМІ й відповідають за своєю суттю прогресивним поглядам експертної спільноти на розв'язання проблеми вдосконалення виборчого законодавства.
Інше питання в тому, що в самый партії розуміють під тим-таки поняттям «відкриті списки». Зміни до виборчої системи «Батьківщини», передбачають, що партії висувають своїх кандидатів, але голосування в бюлетені відбуватиметься не за конкретне прізвище, а за партію. «Прізвище того, хто балотується по округу, також зазначено, але в дужках, – пояснила пані Тимошенко. – Ми поєднаємо висунення конкретної людини, голосування за партію та конкретну людину, яку люди бачитимуть у бюлетені. А черговість списку виставляється ОВК, а не партією». Фактично, «Батьківщина» пропонує преференційні списки, але чи можна їх вважати «відкритими» – питання сумнівне, адже тільки керівництво політичної сили зможе визначати те прізвище, яке стоятиме напроти партії у виборчому бюлетені.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»