Мер Києва Віталій Кличко нарешті виконав одну з найважливіших своїх обіцянок - за 4 місяці столична влада змогла впровадити технологію Smart City. Так, онлайн-система електронного бюджету повинна допомогти киянам контролювати фінансову діяльність КМДА. Як запевняє київський градоначальник, проект «відкритого бюджету» стане тільки першим етапом реалізації в столиці системи Smart City.
Столиця - першовідкривач
Віталій Кличко обіцяв вирішити питання прозорості міського бюджету ще під час своєї передвиборної гонки. Тоді кандидат на посаду голови столиці запевнив, що втілить механізм, який дозволить кожному киянину бачити бюджетні витрати міста. Через рік спільна робота німецької компанії SAP та Київської міської державної адміністрації втілилася в реальний проект контролю над діяльністю місцевих чиновників - Smart City.
«Ця система дає можливість повністю контролювати і міську адміністрацію, і адміністрацію районів, до ЖЕКів, шкіл, дитячих садів, до кожного будинку у Києві», - заявив мер Києва під час презентації ресурсу. На його думку, впровадження такого інструменту контролю допоможе підвищити рівень довіри до влади, зміцнити її взаємини з містянами, що позитивно вплине на розвиток української держави.
У світі технологія «розумного міста» використовується повсюдно. Наприклад, аналогічні системи давно існують в Лондоні, Берліні та Тель-Авіві, що й допомагає громадянам брати активну участь у житті свого міста. В Україні ж проект - пілотний. «Київ став першим «розумним» містом у нашій державі», - підкреслив глава столиці і додав, що при вдалому тестуванні онлайн-сервісу міського бюджету, він може бути запущений і в інших містах України.
Як це працює?
Столична влада запевняє: запроваджена система онлайн-бюджету допомагає простежити кошти, виділені містом до кінцевого споживача всього за кілька секунд, причому дізнатися можна буде не тільки, кому і ким виділені кошти, але і на що конкретно. «Часто буває, що адміністрація закладає в бюджеті гроші, наприклад, на установку склопакетів у школі чи дитсадку, а з батьків на це збирають гроші. Хто цим зловживає, простежити було дуже важко. А тепер батьки зможуть самі проконтролювати бюджет навчального закладу і не сплачувати вже оплачене», - наводить приклад використання системи заступник мера Ігор Ніконов. На слово йому ми не повірили - і правильно зробили. На практиці все виявилося не так райдужно.
Візьмемо, наприклад, розпорядником першого рівня Святошинську районну адміністрацію. Усього цією РДА було виділено 404 822 тис. грн. На освіту пішло 307 632 тис. грн, з них трохи більше 168 439 тис. - на загальноосвітні школи. Розпорядник 2 рівня абсолютної більшості цих коштів - управління освіти Святошинської РДА. Якщо натиснути кнопку «Детальніше», то можна побачити, що в списку розпорядника третього рівня, де мали б бути вже конкретні школи - все ще Управління освіти, молоді та спорту Святошинської адміністрації. Усього від КМДА це управління отримало 165 344 тисячі гривень конкретно на фінансування загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, інтернатів і т.д.
Здебільшого кошти були спрямовані школам для оплати продуктів харчування, електроенергії та опалення. Правда, на які саме продукти були витрачені кошти, в якому обсязі закуплені, і за яку ціну - дізнатися неможливо. У пункті «Предмети, матеріали та інвентар», всупереч запевненням Ніконова, також не можна простежити, які види «предметів, матеріалів» були закуплені: вікна, фарба чи щось інше. Втім, найбільш незручним є те, що навіть діставшись до нижнього рівня, не вдалося дізнатися, на які школи які кошти були витрачені.
Спробуймо про всяк випадок ще раз. Цього разу дізнатися, яким лікарням столиці, скільки коштів було спрямовано з міського бюджету. Розпорядник першого рівня: Департамент охорони здоров'я. Другого рівня - Територіальне медичне об'єднання «Дерматовенерологія». На третьому рівні візьмемо шкірвендиспансер Деснянського району. На охорону здоров'я сюди виділили 1481 тис. грн, з яких 296 тисяч гривень витратили на використання товарів та послуг. На які саме «Предмети, матеріали та інвентар» виділили 22 тис. грн, теж залишається загадкою.
Що ж, у цілому, впроваджена система Smart City для України і Києва, зокрема - справжній прорив у сфері електронного уряду. Щоправда, як і більшість державних програм, навіть найбільш геніальну ідею ще потрібно «доопрацювати напильником». На самому ресурсі наголошується, що нинішня експлуатація - дослідницька. Хочемо сподіватися, що остаточна версія дасть відповіді з формування бюджету навіть найбільш вибагливому киянину.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»