У вівторок, 24 серпня, в Києві відбувся масштабний військовий парад, присвячений 30-річчю Незалежності. Глядачі, котрі прийшли на Хрещатик, змогли побачити нові зразки озброєння, розроблені підприємствами української оборонки. Україні є тут чим пишатися, але, на жаль, далеко не вся ця техніка реально перебуває на озброєнні армії.
Військовий парад 24 серпня складався з сухопутного, морського і повітряного компонентів. Морська частина проходила в Одесі, а ось основна «страва» – проходження механізованої колони, а також проліт бойової та транспортної авіації глядачі змогли побачити в Києві на Хрещатику.
Проходження механізованої колони відкрили тактичні колісні бойові машини Oncilla і «Дозор». Далі слідувала «коробка» БТР-4Е зі складу 92-ї бригади і БТР-3ДА зі складу 95-ї бригади. Відзначимо, що обидва види бронетранспортерів є українськими розробками, а ось з «Онциллою» і «Дозором» – все доволі складно.
Річ у тім, що польська «Онцилла» – ліцензійна версія українського «Дозору-Б». Тільки ось український прабатько, на відміну від своєї польської копії, в розпорядження ЗСУ так і не надійшов через численні зауваження з боку Міноборони. Зрештою, українське військове відомство закупило саме «Онциллу», а ось ті «Дозори-Б», які все-таки опинилися в армії, є, швидше за все, дослідною партією, кілька років тому доставленою у війська для виявлення цих самих недоопрацювань.
Парад на День Незалежності: яка техніка була представленаЯка військова техніка була представлена на параді 24 серпня в Києві та Одесі – на інфографіці.
Потім Хрещатиком проїхала «коробка» бронеавтомобілів «Козак-2М1», які входять до складу 35-ї бригади морської піхоти, мобільні мінометні комплекси ММК «Барс-8», а також модернізовані БМП-1ТС з українським бойовим модулем «Спис», що входять до складу 53-й бригади. Відзначимо, що бронеавтомобілі «Козак-2М1» розробило і виготовило приватне українське підприємство.
До танкової колони входили модернізовані на українських підприємствах основні бойові танки Т-64, а також побудований спеціально під парад найбільш сучасний український танк «Оплот».
Особливу гордість за українську «оборонку» повинні були викликати вітчизняні ракетні системи. Передусім, це високоточний 300-мм ракетний комплекс «Вільха», створений на базі найбільш потужної радянської реактивної системи залпового вогню «Смерч», ракетний комплекс «Нептун», а також оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан».
Авіаційний компонент вражав уяву прольотом українського літака-гіганта «Мрія». Однак цей літак, а також винищувачі, штурмовики, тактичні бомбардувальники і бойові вертольоти, що пролетіли 24 серпня над Києвом, є спадком радянської епохи. А ударний безпілотник Bayraktar, що став вже легендарним, який також був показаний на Хрещатику, не українська, а турецька розробка.
Які висновки можна зробити з того, що ми побачили? По-перше, будь-який військовий парад спрямований, як на внутрішнього, так і на зовнішнього споживача. На внутрішній арені – це демонстрація того, що армія здатна захистити свою країну. Для зовнішнього глядача – той же посил, але з натяком на те, що на цю країну не варто нападати, бо можна отримати «по зубах».
Зовнішній споживач нашої парадної картинки живе в Росії. А він обов'язково побачить те, що заховано «між рядків». Бо геть не вся техніка, яка проїхала у вівторок Хрещатиком, реально перебуває у війську.
Перш за все, це стосується «Оплоту» та «Сапсана». Реальним користувачем українського танка «Оплот» зараз є армія Таїланду. В Україні найновіша версія танка «Оплот» існує практично в єдиному екземплярі – і цей екземпляр був показаний на параді. ОТРК «Сапсан», макет якого вперше проїхав на військовому параді в 2018 році, так і не просунувся далі макета. Те, що ми побачили 24 серпня – це, як і раніше прототип.
Лише «Вільха» і «Нептун» взяті на озброєння. Надходження до війська перших батарей «Нептуна» ми ще очікуємо, а ось «Вільха», найімовірніше, може бути використана в дуже обмежених масштабах. Нагадаємо, наприкінці листопада 2020 року тодішній головком ЗСУ Руслан Хомчак повідомив, що на складах лежать 98 ракет «Вільха», які армією не використовуються. Цього вистачить для повного залпу однієї батареї з шести пускових установок і ще залишиться невеликий запас. В умовах реального конфлікту з Росією – ці 98 ракет, судячи з усього, наразі й є тією порцією новітньої ракетної зброї, якою ми зможемо здивувати ворога.
А якщо так, то висновок до банальності простий: мало вивести на парад всі наявні перспективні розробки – потрібно ще озброїти ними армію.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»