Невблаганний Джо. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Все-таки цей Байден якийсь нетямущий. Володимир Олександрович Зеленський був змушений вкотре заявити, що Сполученим Штатам потрібно замислитися над своєю поведінкою і щось, нарешті, зробити, щоб Україна опинилася в НАТО.

Так і сказав журналісту CNN, мабуть, в надії, що Джо передадуть: «Якщо вони бачать Україну в НАТО, вони повинні сказати це прямо і зробити щось, не словами».

У проведеній до цього телефонній розмові глава Білого дому виявив вражаюче нерозуміння. Ще в перші дні після інавгурації нового американського президента Зеленський в інтерв'ю тамтешньому новинному сайту Axios почав смикати Байдена: «У мене є дуже просте питання: пане президенте, чому ми досі не в НАТО. Здавалося, у того було достатньо часу, щоб підготувати гідну і вичерпну відповідь, покаятися, але, зателефонувавши на початку квітня до Києва, американець почав виляти, викручуватися і перекладати провину з хворої голови на здорову. Мовляв, «центральними для євроатлантичних прагнень України» є боротьба з корупцією і «реалізація програми реформ, заснованої на спільних демократичних цінностях».

В результаті у Володимира питання як були, так і залишилися. Буквально, як у тій пісні: «Я понял: это намек, я все ловлю на лету, но непонятно, что конкретно ты имела в виду?».

Вік НАТО не бачити. Колонка Леоніда ШвецяЗатримано Юрія Зонтова – співробітника Служби зовнішньої розвідки і брата судді Павла Вовка. Непогано б, щоб внутрішнє розслідування торкнулося ширшого кола питань, ніж посередництво розвідника в схемах брата.

Президента України можна зрозуміти. Вже без малого два десятки років минуло з 23 травня 2002 року, коли на засіданні РНБО президент Кучма вперше заявив, що треба рухатися в Альянс: «Ми знаємо, що всередині НАТО ніхто ніколи не воював. І я хочу, щоб ми ніколи не воювали – ось головна мета нашої політики. Це прагматична мета. Це в інтересах усіх українців, тому що європейську безпеку без України не побудуєш». А Марчук, який працював тоді Даніловим, взагалі рубонув: «У зв'язку зі змінами ситуації в Європі подальше дотримання Україною політики позаблоковості безперспективно. А в окремих випадках і шкідливо». Душевно так виступали. А НАТО все немає. Два Майдани і війна нічого не поміняли ні в частині реформ, «заснованих на спільних демократичних цінностях», і в справі боротьби з корупцією, так з чого б нині чекати змін? До чого ця наївність? Краще допоможіть матеріально.

Наші прагнення в НАТО настільки нестримні, що на сьомому році війни заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Сергій Наєв навіть повідомив, що «всі військовослужбовці, починаючи від солдата до генерала, будуть поступово вивчати англійську мову, щоб знати і вміти користуватися штабними документами. І щоб можна було нормально спілкуватися під час міжнародних навчань». А директор Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України Володимир Мірненко анонсував появу мобільних бригад викладачів англійської мови прямо у військових частинах. Планується, що запрацюють центри з вивчення англійської мови для сержантів. Хто ж не знає, що у сержантів мова особлива?

Тепер-то справа піде. Поллється над полігонами і над окопами вільна англійська мова. Чи не про це мріяли Кучма і Марчук в далекому 2002 році? Змахнуть старики сльози, що підкотили. А з 2025 року, грозять нинішні військові керівники, військовослужбовець без знання інглішу не зможе розраховувати на підвищення. Ну, як би не зможе. Хто з нас не здавав цей «Ландн із зе кепітал», а вже в армії процедура здачі чого завгодно налагоджена чистіше шикування на плацу.

Чи це не воля до альянсу, скажи, американцю? Та тільки хіба сухаря Байдена цим проймеш...

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: