Що приховує Держстат: чому на сайті органу неможливо знайти чимало звичних даних

Читать на русском

Держстат України припинив надавати оновлену інформацію за багатьма напрямами статистики, як це було раніше. Наприклад, про середній розмір місячної пенсії та кількість пенсіонерів в Україні можна дізнатися на сайті Пенсійного фонду, а інформація про інвестування стала прерогативою Нацбанку. Однак скоротилася й кількість нової інформації від Держстату за багатьма галузями, зменшилася кількість річних статистичних збірок, за деякими напрямками дані актуалізуються зі скороченнями. «Слово і діло» вирішило розібратися, з чим можуть бути пов'язані такі зміни в роботі статистичної служби і чи не намагається влада приховати від суспільства певну інформацію.

Деякі дані, які раніше публікувалися на порталі Держстату, можна знайти у відкритому доступі на інших ресурсах. Наприклад, те, що стосується середнього розміру місячної пенсії та кількості пенсіонерів публікується на сайті Пенсійного фонду, а всю офіційну інформацію щодо прямих інвестицій з І кварталу 2020 року тепер надає винятково Нацбанк.

При цьому, за багатьма галузями Держстат припинив публікацію щорічних статистичних збірок/бюлетенів, які закривали дані за попередній рік. Останні такі публікації щодо освіти, охорони здоров'я датуються 2017 роком. Бюлетені щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об’єктів соціальної сфери (щоквартальна інформація) подані за 2005-2017 роки.

Актуалізація інформації за деякими галузями відчутно скоротилась, стало менше даних щодо кількості поштових відправлень за 2019 рік, основних показників ведення мисливського господарства, діяльності громадських організацій в Україні і ще близько двох десятків різних категорій.

Деяка інформація поза доступом через стандартне формулювання: «дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності статистичної інформації».

Аналітики «Слово і діло» зазначають, що працювати зі статистичними даними стало набагато важче. Назбирався цілий перелік звітів, де не оновлювалися дані, або оновлювалися частково, коли просідає інформація за 2018 чи 2019 роки, а дані за 2020 рік вже є в наявності. За таких умов неможливо робити фахові аналітичні висновки.

У коментарі «Слово і діло» голова експертної ради користувачів при Держстаті Тетяна Тищук зазначила, що статистична служба наразі працює за європейськими стандартами та не скорочувала показників, які рахує.

«Якщо в Держстаті не роблять якісь окремі звіти, це тому, що публікують їх окремими таблицями в розділі статистичної інформації. Є план статистичних робіт, за цим планом не було скорочення того, що рахує Держстат. Можливо, певні дані публікують інші державні органи», – сказала Тищук.

На запитання, чому, наприклад, блок інформації щодо енергетики востаннє актуалізувався у 2017 році, експертка відповіла, що Держстат перейшов на стандарти Міжнародної енергетичної агенції, відповідно, частину показників, які були ще з радянських часів, могли перестати публікувати.

«Вони публікують тепер показники, які відповідають європейському стандарту. Але ці показники навпаки ширші. Тобто вони точно покривають все, що було раніше і, можливо, більше», – зазначила Тищук.

Можливо й так, але від останніх змін явно не в захваті ті, хто регулярно користується даними Держстату – науковці, представники громадських організацій, дослідницькі та аналітичні центри та інші платники податків, на чиї кошти утримується статистична служба.

Що ж до бюджетних видатків на Держстат, то вони останнім часом урізаються, хоча левова частка коштів справно виділяється.

У 2021 році на фінансування потреб Держстату передбачено 1,292 млрд грн, включаючи кошти, які розраховані на утримання керівництва та управління, статистичні спостереження, щоквартальну плату домогосподарствам за ведення записів доходів, витрат та інших відомостей, наукову діяльність та підготовку нових кадрів.

У 2020 році держава витратила на статистичну службу 1,278 млрд грн, трохи більше у 2019 – 1,573 млрд, у 2018 році – 1,506 млрд грн. Тобто, упродовж останніх двох років фінансування дещо скоротилося.

Можливо, новий підхід до подання статистичної інформації викликаний не тільки скороченням фінансування, але й тим, що Держстат з 20 жовтня 2019 року підпорядковується міністру Кабінету міністрів (спочатку Дмитру Дубілету, а з 4 березня 2020 року – його наступнику Олегу Немчінову).

Рік тому деякі експерти з тривогою обговорювали наміри міністра скасувати близько 40 статистичних форм, які, на його думку, не використовувалися для ухвалення управлінських рішень. При тому, що користувачами державної статистики є не тільки управлінці.

Зокрема, як писав у січні 2020 року старший науковий співробітник Київської школи економіки Володимир Вахітов на сайті liga.net, не зрозуміло, чому Держстат працює винятково на Кабмін, фактично забувши і про інших користувачів соціології.

«В Держстаті, очевидно, недостатньо ані внутрішніх ресурсів, ані експертизи, щоб аналізувати всі дані, які вони збирають. Завдання Кабміну (ті самі «управлінські рішення») теж є досить специфічні. Проте запит на дані Держстату давно формується не лише з боку Кабміну, а й з боку інших організацій. Позбавляти інших користувачів статистики важливих статистичних даних – щонайменше, нерозумно і недалекоглядно. Чи розуміє Держстат, хто є споживачами послуг, вже оплачених нашими податками?», – ще рік тому задавався питаннями експерт.

Можна, звісно, припустити, що йдеться про виправдане управлінське рішення. Однак не слід забувати, що урізання даних щодо інфляції, стану ринку паливно-мастильних матеріалів, ситуації в промисловості, інших мікроданих, яких катастрофічно не вистачає для фахового аналізу, призводить до хибних висновків.

Раніше «Слово і діло» проаналізувало звіт Держаудиту про перевірки фіндіяльності «Нафтогазу» та інших компаній і установ та подивилось, які порушення знайшли аудитори.

Також ми вивчали, які хвороби ставали причиною смерті українців у 2015-2020 роках.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: