На інфляцію впливають монетарні та немонетарні фактори. Наприклад, у разі збільшення доходів населення за різними напрямками – зарплати, соцвиплати – це призводить до того, що зростає попит, який не може бути так швидко покритий пропозицією товарів. Як наслідок, зростає ціна на товари. Це монетарна причина. Сказати, що її не було в 2017 році, не можна.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, оцінюючи зростання інфляції та ситуацію з тарифами й цінами та продовольство.
Прискорена інфляція та споживчий кошик українців
«Потрібно розуміти, що це ще й наслідок певного відскоку, коли в 2014-2015 роках дуже суттєво впали доходи. Роботодавці зараз навіть змушені збільшувати зарплати через те, що люди просто не йдуть працювати, а найбільш активні їдуть до інших країн. Тому зростання доходів є певною мірою вимушеним процесом», – зазначив Кушнірук.
Значно більше причин для інфляції минулого року було в немонетарній площині, додав він.
«Наприклад, якщо на зовнішніх ринках зросла ціна на сировинні товари, починаючи з нафти та закінчуючи агропродукцією, то це призводить до того, що ціни на полицях також починають зростати», – пояснив економіст.
Експерт уточнив, що якщо вигідніше вивозити з України, то це рівнозначно зростанню ціни.
«На зовнішніх ринках у середньому в світі міжнародна організація продовольства визначила, що більш ніж на 8% зросли ціни на продовольство минулого року. Це дуже суттєво. Зрозуміло, що одна річ, коли країна багата й населення добре заробляє, й зовсім інша – коли це бідна країна, де населення витрачає 50% і більше на продукти», – підкреслив Кушнірук.
Таке зростання цін суттєво позначилося на гаманцях, продовжив він.
Ціни на енергоносії
За його словами, зростання цін на нафту автоматично призвело до того, що пальне на заправках суттєво зростає в ціні.
«Відповідно, газ та вугілля також орієнтовані на ціну на зовнішніх ринках. Таким чином, вони також зростають у ціні. І тут уже НБУ нічого вдіяти не може. Це фактор, який від нього не залежить», – пояснив експерт.
Така ж ситуація, коли уряд, місцева влада чи НКРЕКП ухвалюють рішення про підняття комунальних тарифів, вже відповідно до того, хто які повноваження має, додав він.
«Знову виникає ситуація, коли НБУ на цю ситуацію впливати не може, оскільки рішення ухвалюється адміністративно», – уточнив Кушнірук.
Змови торговельних мереж
Економіст звернув увагу, що є ще суто український фактор – монополія та змова.
«Це також провокує суттєве зростання цін», – наголосив він.
«Це прорахувати дуже важко. Коли ми приходимо до магазину, то не завжди замислюємося, що фактично в нас дві-три мережі формують левову частку продажів продуктів для населення. Ці мережі вже мають можливості завищувати ціну суттєво щодо цін виробника», – акцентував фахівець.
Є ціна виробника, а є ціна на полицях у магазинах, і часто вони зовсім різні, констатував економіст.
«Це є наслідком монопольних змов торгових мереж і великою проблемою, яку в нас майже не вирішують, при тому, що монополії існують фактично повсюди», – підкреслив він.
Ні для кого не секрет, що в нас один виробник контролює майже половину виробництва курячого м’яса, навів приклад економіст.
«Уряд тут проводить слабку роботу, щоб припинити зловживання становищем і на рівні торгових мереж, і на рівні найбільших виробників», – резюмував Борис Кушнірук.
Раніше аналітики «Слова і Діла» з’ясували, чи змінилося на краще життя українців останнім часом.
Детальніше про те, скільки платять за світло українці, європейці та американці, – на нашій інфографіці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»