Геннадій Москаль: незаконно озброєних формувань на Закарпатті більше немає

Геннадій Москаль в ексклюзивному інтерв’ю Слову і Ділу розповів про рік роботи очільником Закарпатської обласної державної адміністрації.
Геннадій МоскальФото: "Слово і Діло"

Цього тижня минає рівно рік із того моменту, як один із найяскравіших та найепатажніших українських політиків, Геннадій Москаль, був призначений на посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації. Очевидно, що підписуючи указ, жодного сумніву в успішності цього керівника Президент не мав, адже під час мукачівських подій ситуація на Закарпатті була не кращою, ніж на прифронтовій Луганщині. На сьогодні політик посідає шосте місце в рейтингу відповідальності «Слова і Діла», як один із губернаторів, який виконує значну частину своїх обіцянок. Ми поставили Геннадію Москалю всі запитання, які накопичилися до нього протягом цього року. В тому числі й щодо мукачівських подій.

Після подій 11 липня минулого року Рада створила слідчу комісію для їх розслідування. За версією СБУ, надзвичайній події у Мукачеві передувало загострення стосунків між обласним осередком ДУК ВПР «Правий сектор» і керівництвом УМВС України в Закарпатській області. Яка Ваша версія того, що сталося?

Якби були загострення стосунків, то вони б вільно не ходили зі зброєю. Вільно не роз'їжджали на крадених машинах. Вільно б не скоювали злочини. Міліція та незаконні збройні формування, які б вони не були, якими б гаслами не прикривалися, вони є незаконними. Створення незаконних збройних формувань заборонено Конституцією України, а скоєння злочинів із використанням вогнепальної зброї, це тяжкий та особливо тяжкий злочин. В чому там була конфронтація? На моє переконання, там було мирне співіснування: «Правий сектор» не боявся міліції, а міліція його страхом боялася, от і все.

В чому там була конфронтація? На моє переконання, там було мирне співіснування: «Правий сектор» не боявся міліції, а міліція його страхом боялася.

Перед тим, як Ви очолили область, всі говорили про негласний контроль краю з боку сім’ї Балог. Чи вдалося зменшити вплив на Закарпаття цього клану?

Раніше Балога був главою АП в Ющенка. Ющенко країною не керував, керував нею Балога з компанією, потім йому віддали область начебто за підтримку на президентських виборах Петра Порошенка. Хоча якби він не підтримував Петра Олексійовича, він би набагато більше взяв тут, на Закарпатті, це я вам чесно кажу. Він керував областю, це був ставленик, без якого не приймалися жодні рішення. Збирав та їхав до нього туди, до своєї резиденції в Синявку, там приймалися всі рішення. А після виборів посилився його вплив на місто Мукачево. Це правда. Син його – мер, він там має більшість. Тут він більше нічого не контролює.

Одразу після вступу на посаду голови ОДА Ви заявили, що в добровольчих батальйонів на Закарпатті вилучатиметься зброя. Однак нам невідомо про факти вилучення зброї. То вилучалася чи ні? Яка ситуація з «ПС» зараз складається в області? Чи мають вони якийсь вплив?

Та їх уже немає. У кого вилучати? Покажіть мені, де й хто тут є. Тут немає добровольчих батальйонів. У нас був «Правий сектор», який зараз у бігах: хто за кордоном, хто – прибився до «Правого сектору», який воює в Донецьку. В нас тут їх немає. Немає незаконно озброєних формувань, крім тих, які передбачені законом, – поліція, СБУ, ЗСУ, 128 бригада тут дислокується, Національна гвардія. Все, більше немає. В кого вилучати зброю? На сьогоднішні порівняно з іншими регіонами криміногенна ситуація дуже низька – зведення на півсторінки.

Геннадій Москаль в ексклюзивному інтерв’ю Слову і Ділу розповів про рік роботи очільником Закарпатської обласної державної адміністрації.

Які завдання перед призначенням ставив Президент? Що вдалося реалізувати? Що – не зовсім?

Якби воно лише від мене залежало! Воно залежить в основному від політичної, а найбільше – від економічної ситуації в Україні. Якщо у вас є гривня в кишені, а ви хочете пообідати у фешенебельному ресторані, то одного бажання, на жаль, замало. Коли я працював у Криму, це десь 1998 рік, популярним був ресторан «Білий лев», ходили офіціанти й роздавали листівки, де було написано: «Если у тебя есть гривна в кармане, можешь выпить кофе в нашем ресторане!». А ввечері набережною ходили клоуни, фотографувалися й роздавали свої листівки: «Если у тебя есть гривна в кармане, нехр...н делать в нашем ресторане».

Я вчетверте – голова ОДА, ніхто мене не переплюнув.

Якщо порівнювати з досвідом Луганщини, де складніше було працювати?

Звичайно, що тут. Там влада була сконцентрована в одних руках, там не було обласної ради, тому що її не можна було зібрати – це по-перше. А по-друге, вибори провести неможливо було на половині території: рада має складатися з усіх громад Луганської області. Тобто я одночасно був і головою адміністрації, і за всіх депутатів, і за голову ради, і за заступників, і за постійні комісії. Я сам під час поїздок бачив, де потрібні кошти, і одразу приймав рішення, давав завдання директору департаменту відразу підготувати розпорядження.

Це як секта свідків Єгови – свідки Путіна. Там клініка. Не підлягає лікуванню. З ними навіть не потрібно на інші теми говорити: Путін – це все. Не буде Путіна – не буде Росії. Цар. Бог. Ісус Христос... Там цілий букет психічних розладів.

Натомість тут є рада. Вона складається з різних політичних партій, кожен хоче щось собі на округ, щось для свого села. Ми хочемо, щоб усій області було добре. Такі біди мають всі глави, крім Луганської та Донецької областей. Там усе ясно. Як Божий день. Я вже говорив і ще раз скажу – там є три категорії людей: проукраїнської налаштованості, ті, що дивляться й налаштовані вбік так званого проекту «Новоросія», і найбільш зазомбована частина – прихильники Путіна. Це, як секта свідків Єгови, – свідки Путіна. Там – клініка, не підлягає лікуванню. З ними навіть не потрібно на інші теми говорити: «Путін – це все. Не буде Путіна – не буде Росії. Цар. Бог. Ісус Христос. Месія. Рятівник. Визволитель. Захистив від бандерівців, фашистів, гомосексуалістів». Там цілий букет психічних розладів.

До речі, як складаються стосунки з депутатами облради, зокрема з фракцією Віктора Балоги?

Ви знаєте, чомусь Балога завжди думає, що всі мають думати, як він. Ми нікого з «Єдиного центру» чи інших політичних сил не переманювали, нам це непотрібно, у нас є стійка більшість. Хтось сказав, що в нас пропрезидентська більшість – у нас не пропрезидентська більшість, у нас «антибалогівська більшість». Тобто люди вступали в більшість не тому, що вони хотіли бути в «БПП», а вони вступали тому, що не хотіли бути з Балогою. Це дійсно так. Тут була фігура Віктора Івановича Балоги, який проти себе всіх об’єднав. У мене нормальні, рівні стосунки, ми нікого з «ЄЦ» не чіпаємо, ми не посягаємо на чийсь бізнес: ні на ворогів, ні на друзів – у нас це табу. Вони як працювали, так і працюють. Більшість депутатів з «ЄЦ» голосують разом із нами, дуже велика більшість: я не бачу, щоб вони проводили якусь деструктивну політику. Є в нас 7 депутатів від «Батьківщини», які не голосують ні за що, – якусь таку незрозумілу політику ведуть...

Якихось скандалів немає, сесії проходять нормально. Нічого не можу сказати поганого, в мене немає конфронтації ані з обласною радою, ані з її керівництвом, ані з жодним з її депутатів. Я не провожу політизацію. Чомусь у Закарпатті було так: приходив глава адміністрації, всі мусили ходити в кольорах тієї партії, яку він представляє. Я сам не є членом жодної партії, мені легше. Я вже в приказному порядку говорю представникам охорони здоров’я, освіти: «Виходьте з цих партій! Що воно вам дає? Партійний хірург може зробити краще операцію, ніж безпартійний?».

У травні Ви говорили, що Закарпатську митницю «зливають» під Хомутинніка, потім перед ним вибачилися, мовляв, інформація була неперевірена, однак зазначили, що спроба рейдерського захоплення митниці та всієї Закарпатської області дійсно мала місце. Хто ж причетний до цієї ситуації?

Уже не важливо, хто причетний. Після бою кулаками не розмахують. Якби я не прийняв одразу дуже різких і кардинальних рішень, я думаю, що, можливо, ми б тут уже не спілкувалися. Митниця – для нероб, які в своєму житті нічого не могли заробити й не вміють заробити, а вміють лише щось збирати. Це є годувальниця, а той, хто має власний бізнес, хто має власні принципи, не буде ходити, розмінюватися й цигарки возити чи завозити незамитнені парфуми, дорогий алкоголь, брендовий одяг, спортивне харчування, мобільні телефони – все, що сьогодні в Україні має попит (все воно тут завозилося).

До речі, всі ці схеми були не закарпатські – всі ці схеми контролював Київ. І гроші збирав Київ. Їм все здавалося мало, здавалося, що їх тут обкрадають. Вони придумали схему: закінчувався квітень, а з травня набував чинності новий закон «Про державну службу», де всі мали йти на конкурсній основі. То вони хотіли встигнути в квітні засунути сюди заступниками різних людей із дуже сумнівною біографією, потім в різні області позасовувати, потім мали змістити начальника митниці, когось поставити виконувачем обов’язків, а він би з тих областей шляхом переводу забрав тих, кого потрібно: вони ж не підпадають під закон «Про державну службу»... Їх би призначали 29, 30 квітня без стажування, без перевірок.

Але я би їм тут цього робити не дав. Явно, що наступним до зняття був би я, тому що вони би не змогли тут працювати. Були лише такі спроби, після того більше нічого не було. Я сказав: «Шановні, хто знає краще, як тут працювати, хай іде й керує». Я тримаюся на посаді, тому що я ніколи не тримався за крісло. Якщо людина стає заручником своєї посади, з неї людини вже не буде.

Та і які там хабарі були! Один 300 доларів взяв, другий – теж десь таку суму. Я завжди кажу, що це не хабар – це діагноз. Моя б воля – я би прописав у Кодексі пожиттєво сидіти – або в тюрмі, або у психіатричній клініці. Кого сьогодні можуть врятувати 300 доларів? Це абсолютний ідіотизм, клептоманія.

То чи були кадрові зміни на митниці?

Ні, не було.

А за хабарі на митниці когось звільняли?

При мені було двох звільнено. Я відразу всіх попередив. Якщо хтось попадеться один, зразу розформується й звільняється вся зміна. Все. Дивіться одне за одним, слідкуйте, має бути колективна відповідальність. Та й які там хабарі були! Один 300 доларів узяв, другий – також десь таку суму. Я завжди кажу, що це не хабар, це діагноз. Моя б воля, я би прописав у Кодексі пожиттєво сидіти. Або в тюрмі, або в психічній клініці. Кого сьогодні можуть врятувати 300 доларів? Це абсолютний ідіотизм, клептоманія.

Як вирішуєте проблему з вирубкою лісу та його подальшим вивозом через кордон?

Ця деревина стоїть.

Сто сімдесят три вагони, які в кінці травня перебували на прикордонних залізничних станціяї «Чоп» і «Ботієве»?

Їх десь біля двохсот. Двадцять вісім уже прокуратурою приєднані та заарештовані як речові докази. СБУ направило до Міністерства економіки застосування санкцій до цієї фірми. Це росіяни. Виявляється, що цієї фірми немає там, де вона зареєстрована. А друга реєстрація за місцем проживання одного з жителів РФ. Це фірма російська в Чехії, яка виробляє целюлозну паперову продукцію.

Законодавчо так: деревину та кругляк вивозити не можна. Є паливна деревина, але це, мабуть, дрова, в моєму розумінні. А не для виробництва вікон, дверей, меблів... Вони це вивозили, поки не почали нахабніти. Позабивали тут усі станції. Почали перевіряти – справжній кругляк. Просто за іншим кодом його ставлять.

Що мені цікаво, Київ став на їхній захист горою. Дайте мені письмову вказівку їх пропустити – ніхто не дає. Зараз на день митниця може скласти один протокол. Вже десь 4-5 протоколів лежать у суді й призначені судові засідання. За тими документами, що є, продукція підлягає конфіскації в дохід державі. Але якщо не буде ухвалено рішення, суди будуть рік або півтора, за тиждень вони можуть скласти 4 протоколи, а потім ще суддя має масу справ. Коли вони будуть розглянуті? Всі зайняли вичікувальну позицію: в кого здадуть нерви. А вагони стоять, за них треба платити. Ми через посольство запросили: дайте інформацію про ці заводи. Вони займаються виробництвом дров? Ні. Хто меблі виробляє, хто ще щось – всі використовують деревину.

Знайшли лазівку, знаєте яку? Вони сьогодні дивляться: якщо Москаль пропустить один вагон – все, сюди збіжаться всі телеканали, от хто корупційний! Ні, цього не буде. Ніхто не дочекається.

Геннадій Москаль в ексклюзивному інтерв’ю Слову і Ділу розповів про рік роботи очільником Закарпатської обласної державної адміністрації.

Після того, як закон «Про державну Службу» набув чинності, Ви запевнили, що в разі виявлення факту подвійного громадянства держслужбовець буде звільнений з роботи публічно, із залученням ЗМІ. Відомо, що Ви зобов'язали голову Берегівської РДА звільнити начальника управління освіти, молоді та спорту В. Лендєла. Це єдиний інцидент?

Хто це робив і кого ми знали, ми їм сказали й вони тихенько позвільнялися, нам цей шум абсолютно не потрібен. А хто попадеться.... Я звернувся до всіх і чітко сказав, якщо ви це зробите добровільно, ми не будемо ніде це афішувати.

Але, наприклад, у Берегівському районі сенсу це робити нема, тому що є п’ятдесятикілометрова зона: будь-хто може піти до Генконсульства, взяти картку й вільно пересуватися.

Минулого тижня Вас викликали на допит до НАБУ в справі щодо «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів», але Ви не прийшли. Чому? Як гадаєте, що від Вас хотіли почути в Антикорупційному бюро?

Хто? Ніхто мене не викликав! Мене раніше викликали, який я маю стосунок до «чорної бухгалтерії»? Моє припущення: я очолював слідчу комісію щодо подій на Майдані і там один з епізодів був підпал офісу «Партії регіонів» на Липській вулиці, біля готелю Київ. Це було 18 лютого, того дня, коли Парубій вів колону з Майдану на мітинг до ВР.

Там уже були великі сутички: були і вбиті, і поранені. Десь о 14:30 мені сказали. Я прибіг, там люди нагорі були – троє загинули, офіс палав. Коли ми цей епізод розслідували, в нас 100% була інформація, що це підпалили працівники за командою Служби безпеки, якою тоді керував Якименко. Для чого? Щоб підштовхнути президента до запровадження надзвичайного стану: подивіться до чого дійшли, підпалили офіс правлячої партії і т. д.

А тоді, в кінці вже, прийшли мітингувальники, кого лише там не було. Мітингувальники сказали, що з офісу вкрали дуже велику суму грошей і якраз була викрадена вся «чорна бухгалтерія», вона в них там зберігалася, вони її десь «заникали» під час Революції, потім не знали, як це все реалізувати. Там вкрали дуже велику суму грошей, там були гроші на різні цілі: від заправки автомобілів до упівлі «тітушок» і до заробітної плати прибиральниць.

Я думаю, що щодо цього викликали.

Але я дав указ Президента й постанову Кабміну, де чітко написано, що я не можу залишати територію області без дозволу президента України та АП. Я рекомендував їм до них звернутися: мені дадуть команду – день у день я буду.

Яка ситуація зі сміттєзвалищами на Закарпатті? Які плани з будівництва сміттєзаводу?

Зі сміттєзвалищами ситуація, як у всій Україні. Все Закарпаття в смітті. Є офіційні звалища, є стихійні, є – взагалі нікому невідомі. Це притому, що в нас найменше землі: з одного боку кордони, з іншого – гори.

Ми почали цим займатися ще до цієї всієї ситуації зі Львовом. Сміття виробляє газ-метан, він горить. У нас на багатьох сміттєзвалищах збирають газ і використовують його. У нас є два варіанти вирішення цієї проблеми. Ми ведемо переговори з китайцями, вони готові побудувати завод, спалювати все й виробляти енергію. Подавати її до єдиної енергетичної системи та отримувати за це гроші. Тобто вони будують, експлуатують 30 років, потім – передають органам державної влади чи місцевого самоврядування. Вони кажуть, що за 4-5 років на Закарпатті не залишиться сміття.

В середу будуть фіни – в них інша технологія. Вони беруть сміття, кидають на конвеєрну стрічку й вона подається на сортувальний цех: папір до паперу, скло до скла, залізо до заліза, пластик до пластику. А те, що залишається, скидають у дуже великі ями. Їх накривають спеціальними матрацами, зверху шаром ґрунту й засівається трава. Завод заробляє на вторинній переробці.

А як проходить процес відновлення будинків, об’єктів соціальної інфраструктури, пошкоджених внаслідок стихійного лиха (аномального граду)?

Ми підключили всі райони. Малозабезпеченим ми допомогли. Зараз ми підготували всі документи, пройшли всі комісії. Загальні збитки складають 103 млн гривень. Це і компенсація населенню, і відновлення об’єктів соціальної сфери: шкіл, дитсадків, лікарень, ФАПів, музичних шкіл.

Зараз воно на розгляді в Кабміні, чекаємо постанови. Ми розрахуємося з підрядниками й розрахуємося з тими людьми, які поклали покрівлю власним коштом. Цих коштів повністю вистачить. Сьогодні жодної критичної проблеми немає – ніхто без даху над головою не залишиться.

Які подальші плани? Що збираєтеся реалізовувати в області?

З таких великих... Зараз ідуть підготовчі роботи, скоріш за все, «Буковель» буде робити набагато більший курорт на нашій території, в Рахівському районі. В інший бік вони не можуть іти, бо там національний парк, Івано-Франківська область. Курорт має бути набагато більшим, кращим – десь близько 5 тисяч нових робочих місць. Я думаю, що з 2018 року, вже із січня, має початися курортний сезон.

Ми вперше маємо зворотній процес. Якщо раніше наші туристи їхали в Словаччину, Угорщину, Румунію, то сьогодні вони їдуть до нас. Це не наша заслуга – це заслуга Нацбанку, який знецінив гривню. Нам дуже бракує пунктів пропуску. На Румунію – два: в Солотвиному та в Дяковому. Людям дуже важко їхати. Є маса історичних пунктів пропуску, які були закриті: як не під час Другої світової, так радянською владою. До того ж, ми не маємо жодного пропуску на українсько-польському кордоні. Зараз дуже важко їх відкрити, це потрібно, щоб дві держави домовилися побудувати інфраструктуру, додати прикордонників, митників. У нас зараз в роботі близько чотирнадцяти пунктів, дай Бог, щоб хоч чотири відкрили.

Хочемо також запустити солерудник, який вже не працює десятки років. Найкраща сіль у Європі. Маємо підтверджених геологічних запасів 150 млн тонн. Шукаємо зараз інвесторів. Там – екологічна катастрофа, вода підмиває, може прорвати, й сіль піде в Тису на угорську територію, де п’ють воду, й далі – в Дунай. Дуже важко йдуть інвестиції. Ходять, придивляються, розвертаються та їдуть в Камбоджу, Індію, В’єтнам. Там нормальні закони, суди незалежні.

Розмову вела Яна Яблонська