Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що наступний пленарний тиждень стане соціальним. Для цього була внесена низка законопроектів, що стосуються виплат пенсій та різноманітних соціальних гарантій.
Крім цього, вже в найближчій перспективі народні обранці мають намір частково підкорегувати в бік лібералізації правове регулювання деяких аспектів відкриття та ведення комерційної діяльності, конкретизувати певні моменти проведення державних перевірок бізнесу, а також переглянути механізм переходу майнових прав на безгосподарські земельні ділянки, що ввійшли до складу спадкової маси. Також парламентарі в рамках другого читання планують повернуться до законопроектів, що стосуються виконавчого провадження і діяльності приватних виконавців. Спробуємо по блоках коротко ознайомити читачів із суттю напрацьованих розробниками поправок до чинного законодавства.
БЛОК ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ
Цей блок представлений наступними законопроектами:
– №2418а «Про внесення змін до закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду»
Документ спрямований на зменшення кількості органів контролю, звуження їх повноважень та обмеження втручання у діяльність підприємців. Конкретизуються підстави для здійснення перевірок та встановлюються періодичність і чіткі звужені строки їх проведення. Запроваджується презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у випадках, коли неоднозначно визначені його права та обов'язки або повноваження перевіряючого органу.
– №3136 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання»
Законопроектом, з метою зменшення тиску та удосконалення законодавчого регулювання сфери започаткування і ведення підприємницької діяльності, а також усунення необґрунтованих регуляторних бар’єрів, передбачається внесення змін до цілого пласту національного законодавства. Зокрема, йдеться про законодавче врегулювання порядку переведення жилих приміщень у нежилі і навпаки, наступне їх використання в підприємницькій діяльності; спрощення документального оформлення будівельних робіт, цілу низку правок до законодавства про дозвільну систему, в тому числі щодо декларативного принципу набуття права на здійснення певних господарських дій без обов’язковості одержання документа дозвільного характеру, тощо.
– №3153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
У другому читанні документом пропонується запровадити, хоча більш коректно говорити про продовження, мораторій на проведення державних перевірок до 31.12.2016 року. Автори документу переконані, що таким чином для громадян забезпечується можливість захисту своїх прав у разі їх порушення. Одночасно впроваджується механізм захисту бізнесу від необґрунтованих перевірок контролюючими органами. Проте під час розгляду питання про застосування таких жорстких обмежувальних заходів на проведення державного контролю бізнесу, не варто залишати поза увагою інтереси кінцевих споживачів, оскільки повна заборона на проведення перевірок може негативно позначитися на якості наданих у перспективі товарів, робіт та послуг.
Чи зможе український бізнес працювати «по-чесному» й шанобливо ставитися до споживача – покаже час. З іншого боку, очікується, що ці законопроекти зможуть якщо не побороти, то хоча б зменшити рівень корупції в системі державного контролю.
БЛОК СУДОУСТРОЮ
У сфері судочинства поточного пленарного тижня парламент розгляне подані та визначені Президентом України як першочергові законопроекти №3768 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві», та проект №3769 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві».
Перший створює систему автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках з метою забезпечення оперативного виконання судових рішень та постанов державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках. Створення системи автоматизованого арешту коштів здійснюватиметься Державною судовою адміністрацією України за безпосередньої підтримки Міжнародного валютного фонду.
Другий – створює систему електронного наказного провадження, що дасть змогу зменшити навантаження на судову систему України шляхом встановлення нового порядку розгляду деяких категорій справ у короткі строки з використанням інформаційних технологій та без виклику сторін електронного наказного провадження до суду.
Обидва проекти цікаві та корисні, заслуговують на прийняття хоча б з тієї позиції, що бюрократично корумповану судову систему вже не можливо більше зіпсувати, ніж є зараз.
Також досить швидко до другого читання підготовлені законопроекти, що стосуються виконавчого провадження та діяльності приватних виконавців (№2506-а та №2507-а). Вони враховують низку запропонованих технічних правок, змін та доповнень, які зрештою не суттєво впливають на запропоновану концепцію первинних документів. Їх ухвалення дозволить нарешті запрацювати інституту приватного виконання та знищить монопольне становище держави у сфері виконання судових рішень.
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ БЛОК
Поточного пленарного тижня представлений проектом №3254 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди алкогольних напоїв, тютюнових виробів». Проект зроблений з метою запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду тютюну та алкоголю.
За інформацією Державної фіскальної служби, в 2015 році за фактами контрабанди цигарок та алкогольних напоїв порушувалось більше 15 тисяч справ на загальну суму 1,7 млрд гривень, отже проект є доцільним з точки зору зменшення шаленого рівня контрабанди та наповнення Державного бюджету України коштами від реалізації конфіскованого у контрабандистів товару та сплати ними штрафів.
Народний депутат Андрій Тетерук законопроектом №4373 пропонує посилити відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ідея полягає в банальному піднятті штрафів за керування авто «підшофе» втричі. Однак автор законопроекту не звернув уваги на те, що крім Кодексу України про адміністративні правопорушення, куди й пропонується внести зміни, в правовій системі України є й інші закони.
Отже, якщо проект буде ухвалений, то відповідальність за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння буде значно суворішою, ніж відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості (ст. 286 Кримінального кодексу України). В цілому порушена в законопроекті проблема є кричущою й такою, що потребує негайного вирішення, але боротися з пияцтвом за кермом необхідно не шляхом збільшення санкцій, а шляхом забезпечення невідворотності покарань.
ПОДОЛАННЯ ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
У четвер народні обранці повернуться до розгляду проектів законів, на які Президентом було накладено вето.
Окремої уваги заслуговують законопроекти №2090а «Про внесення змін до закону України «Про державне оборонне замовлення» та №3062 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності». Документи були повернуті до парламенту із зауваженнями, які стосуються оборонного комплексу та оборонного замовлення. Так, у законопроекті №3062 Президент України пропонує визначати регулювання утворення організації та державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу відповідно до закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі». Обґрунтовується це великою стратегічною важливістю зазначеного комплексу. Втім, у частині підвищення прозорості діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки будуть застосовані норми, що ґрунтуються на Рекомендаціях ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), а саме – встановлюється річна звітність державного унітарного підприємства із можливістю обов’язкової перевірки незалежним аудитором. Але тут слід врахувати, що можливість перевірки результатів аудиту не передбачена для концернів оборонно-промислового комплексу, яким є «Укроборонпром».
Водночас у законопроекті №2090а Президент пропонує скасувати норму щодо можливості здійснювати закупівлю продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом в іноземного суб’єкта господарювання. Цією нормою фактично встановлюється монополія «Укроборонпрому» та його структур на імпорт товарів оборонного призначення, в тому числі й зброї. Виходячи із абсолютної непрозорості цієї структури, про що вже було зазначено абзацом вище, можна сміливо говорити, що ця норма має корупційну складову, яка, ймовірно, дозволить збагатитись керівництву «Укроборонпрому» та пов’язаними з ним структурами.
Всі пам’ятають, з яким пафосом ухвалювалися законопроекти №3830-3 «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» та №3831-2 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» про відновлення освітньої субвенції з держбюджету на підтримку профтех освіти? Так от, Президент України пропонує відхилити ці законопроекту повністю, адже грошей у Бюджеті немає і не передбачається. Інтриги додає той факт, що при голосуванні у Верховній Раді ці законопроекти набрали 297 та 305 голосів відповідно, тобто для подолання вето Президента голоси є, й нам залишається лише гадати, хто стане тим «гидким каченям», у якого раптово не проголосує картка.
БЮДЖЕТНА ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Цікавим є той факт, що Адміністрація Президента не знає про законопроект №4543 про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо соціальних стандартів та обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій), яким уряд пропонує збільшити дохідну та видаткову частину державного бюджету України та навіть пропонує збільшити соціальні стандарти для населення. Причому доходи зростуть настільки, що уряд готовий піти на скасування оподаткування пенсій, про що йдеться в законопроекті №4542.
Ці законопроекти спробують голосувати пакетно, адже під гаслами субсидій та скасування оподаткування пенсій, уряд буде протягувати підвищення соціальних стандартів (пропонується збільшити мінімальну заробітну плату з 1450 до 1600 грн) лише з 1 грудня, а не з дня фактичного підвищення цін на газ. Хоча в пояснювальній записці саме підвищення соціальних стандартів та виплат обґрунтовується підвищенням ціни на газ. Ризикну спрогнозувати, що підвищення мінімальної заробітної плати планується на грудень лише з остраху нинішньої влади перед масовими соціальними протестами восени 2016 року, які не в останній час будуть через непомірно високі ціни на природній газ для населення на комунальні платежі. І Гройсман залишає за собою люфт можливостей: у разі зростання соціальної напруженості будуть підвищені соціальні стандарти, або навіть знижені ціни на газ. У разі відсутності напруженості норму про підвищення мінімальної заробітної плати можна спокійно відтермінувати до 2017 року.
СВОБОДА СЛОВА
Група депутатів на чолі із Сергієм Лещенком, яку прийнято називати «єврооптимістами», ініціювала проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення вимоги попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ) №2047. Пропонується виключити із закону України «Про авторське право та суміжні права» положення, які регулюють питання співавторства в інтерв’ю. Крім того, у змінах до закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» пропонується вважати згоду на інтерв’ю, висловлену посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, достатньою підставою для публікації в ЗМІ отриманих матеріалів без попереднього погодження; передбачити «Право на відповідь» у відповідному ЗМІ.
Шановні «єврооптимісти» при підготовці законопроекту, напевно, трохи поквапилися, адже скасовувати авторське право на інтерв’ю, як це пропонується проектом, не зовсім правильно, оскільки в більшості випадків інтерв’ю може розглядатися як літературний твір (пункт 1 частини першої статті 8 закону України «Про авторське право та суміжні права»), який є результатом творчої праці співавторів – особи, яка дала інтерв’ю, та особи, яка його взяла. А в результаті ухвалення подібного проекту це право втрачається.
Інтерв’ю часто стосуються думок, почуттів, особистих обставин, тому їх опублікування без відповідної згоди є недопустимим не лише з точки зору авторського права, але й з точки зору охорони конституційних прав людини та громадянина, зокрема права на повагу до його гідності (ст. 28 КУ), права на невтручання в особисте життя (ст. 32 КУ) тощо. Водночас деякі інтерв’ю можуть мати суто інформаційний характер або характер публічної інформації про діяльність відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, передбаченої законом України «Про доступ до публічної інформації». І тоді їх дійсно не можна вважати об’єктами авторського права, однак проект не дає нам подібної класифікації.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»