Гірка доля ПТУ: як профтехосвіта стала першою жертвою Бюджету-2016

Олександр Радчукполітолог

Ухвалення Бюджету-2016 народними депутатами в останні дні старого року стало вже звичною і не завжди приємною традицією для українців. Зводячи Бюджет, в документі, який часто налічує більше 500 сторінок, можливі різноманітні «сюрпризи», які невдовзі боляче б’ють по пересічних громадянах.

Інколи нардепи, як правило, просто не встигають або не вникають в усі тонкощі документу, оскільки його тривалий час готують у Кабміні, а потім стільки ж - погоджують у відповідному парламентському комітеті. Часто – не без суперечок і сварок. Тож часу для аналізу усіх позитивних і негативних аспектів Державного бюджету просто не вистачає.

Якщо в Міносвіти прозвітували про закриття у 2015 році 76 вишів в рамках проведення оптимізації та переатестації вищих учбових закладів та їх філіалів, то профтехосвіту урядовці вирішили просто знищити як явище вже у 2016 році. З боку урядовців питання виглядає більш ніж логічно: в рамках бюджетної децентралізації утримання ПТУ було вирішено перекласти на місцеві бюджети. Проте ситуація на місцях не така однозначна: в багатьох обласних, міських бюджетах грошей на утримання закладів профтехосвіти просто не вистачає, адже йдеться про десятки мільйонів гривень на рік.

Віталій КличкоМіський голова Києва
Кличко пообіцяв стимулювати підвищення якості освітніх послуг у містіСказано 30 квітня 2014 р.Статус обіцянки: У процесі

ПТУ, які зазвичай готують майбутніх фахівців робітничих спеціальностей, опинилися на межі закриття: викладачам довелося б шукати інших занять у житті, студенти профтехучилищ опинилися у ще скрутнішій ситуації. Адже не секрет, що для більшості сільських жителів та мешканців невеличких містечок, спеціальність, отримана у ПТУ, – це єдина можливість отримати знання та вміння, щоб заробляти на життя.

Вочевидь, враховуючи низький рівень зайнятості та загалом критичну ситуацію в економіці, держава нині не задумується над реформуванням профтехосвіти. Однак дана проблема сильно недооцінена, адже в подальшому застосування навчених кадрів робітничих спеціальностей могло б стати фундаментом для модернізованої та конкурентноздатної нової української економіки.

Бюджетні «безбатченки»

Якщо минулого року вся інформаційно-пропагандистська державна «машина» дружно наполягала на тому, що внаслідок широко розрекламованої децентралізації місцеві бюджети отримають десятки, а то й сотні мільйонів додаткових коштів, то тепер, на початку 2016 року, виявилося, що в місцевих бюджетах тих самих десятків мільйонів якраз і не вистачає. Чому так сталося? Тому що під час ухвали Держбюджету-2016 ніхто особливо не наголошував на тому, що у новому році регіони мають фінансувати зі своєї «кишені» багато витрат, які раніше надсилались із Києва у вигляді субвенцій. В багатьох обласних центрах, наприклад, місцевий бюджет відтепер зобов'язаний покривати витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів у громадському транспорті. Тобто, якщо раніше кошти за перевезення пільговиків надходили з Держбюджету, то у 2016 році ті ж суми мають шукати депутати місцевих рад.

Ще гірша ситуація склалася з фінансуванням закладів професійно-технічної освіти, які у 2016 році опинилися у подвійному підпорядкуванні. Тобто навчальні плани, вказівки щодо набору студентів, а також інші накази-рекомендації надходили до ПТУ з Києва, а кошти на життєзабезпечення закладів профтехосвіти мали виділятися з місцевих бюджетів.

Наприклад, Житомирська міська рада мусила замислитися над тим, де ж віднайти для потреб десяти ПТУ, які навчають учнів у обласному центрі, щонайменше 80 мільйонів гривень. У Бердичеві для потреб трьох ПТУ міський бюджет повинен був передбачити щонайменше 22 мільйони гривень на рік. У Малині, Коростені та Новограді-Волинському ситуація такою складною не видавалася (у кожному з цих міст розміщено по одному ПТУ), однак і можливості їхніх місцевих бюджетів сьогодні не можна назвати занадто потужними. Ці ж самі проблеми не оминули майже кожне більш-менш велике місто в усіх областях України.

Так, на фінансування ПТУ до бюджету Львівської області було закладено всього 50% від необхідного – 99 млн грн. Відсутність субвенції з Держбюджету на професійно-технічну освіту далося взнаки й на Закарпатті – там без необхідного фінансування залишилися 9 закладів профтехосвіти. Міст, які можуть собі дозволити профінансувати ПТУ, не багато. Наприклад, у міському бюджеті Запоріжжя знайшли необхідне фінансування для 17 професійно-технічних училищ, в яких навчається близько 6,5 тисяч учнів, однак на обласному рівні такого фінансування передбачено не було.

Ігор РайнінГлава Адміністрації Президента України
Райнін запевняє, що ПТУ в Харківській області закриватись не будутьСказано 15 січня 2016 р.Статус обіцянки: Виконано

Найсумніше, що чинне законодавство не дозволяє міським бюджетам фінансувати потреби ПТУ, оскільки професійно-технічна освіта всуціль підпорядкована державі. Пошук шляхів та методів, як узаконити фінансування ПТУ із місцевих бюджетів ні до чого не призвів: як правило, депутати місцевих рад категорично відмовлялися виділяти кошти бюджету розвитку міста на потреби ПТУ.

Тимчасове вирішення проблеми?

Неоднозначна ситуація з фінансуванням ПТУ змусила працівників цієї галузі освіти шукати вирішення вже біля стін Кабміну. Так, наприкінці січня близько 500 педагогів із 15 областей України страйкували біля будівлі уряду з вимогами вирішити питання на загальнодержавному рівні. За словами мітингувальників, йдеться не лише про їхні зарплати, але й стипендії дітям-сиротам, отримання дипломів, зрив самого учбового процесу.

До педагогів так і ніхто не вийшов, однак на засіданні Кабміну міністр фінансів Наталія Яресько пообіцяла вирішити цю проблему. Зокрема, за її словами, перед фінансуванням ПТУ з загального державного бюджету буде проведено моніторинг їх фінансування, після чого – Мінфін планує провести реструктуризацію мережі закладів профтехосвіти. Простіше кажучи, ситуацію вирішили таким чином: міста обласного значення мають знайти кошти із місцевих бюджетів для фінансування ПТУ, тоді як решті населених пунктів областей, де таких коштів просто немає, у 2016 році буде виділено гроші з Державного бюджету.

Сказано – зроблено. Вже на початку лютого Верховна Рада спеціальним законом виділила більше 997 мільйонів гривень субвенцій на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах.

Втім, сказати, що проблему було вирішено повністю не можна. Скоріше її було відкладено на певний термін. Адже вже зараз місцева влада констатує: коштів державної субвенції вистачить на закриття хіба що третини необхідного фінансування. Це, звісно, допоможе тимчасово вирішити проблему, однак, як надалі системно виділяти кошти на фінансування ПТУ, ніхто не знає.

Балога пропонує навчати мобілізованих в ПТУБалога пропонує готувати призовників в Центрах підготовки мобілізованих, які можна створити на базі професійних технічних училищ

Проблема торкнеться й великих міст, адже їхні бюджети хоч і більші, однак фінансування профтехосвіти стане для них серйозним випробуванням. Наприклад, житомирським ПТУ виділять аж 22 млн грн за потреби у 92 млн грн на весь 2016 рік. Таким чином, 70 млн грн Житомирська міська рада змушена буде викласти зі свого бюджету.

Але ж залишається проблема: як узаконити передачу (витрату, перерахунок) коштів із міського бюджету на рахунки ПТУ? Питання не таке просте, як здається в Києві. Депутати міської ради активно шукають шляхів, які легітимізували б фінансування ПТУ із житомирського міського бюджету. Але поки що не знаходять. Сьогодні взагалі незрозуміло, яким чином будуватимуться відносини міської ради та ПТУ. Міськрада, окрім того, що шукає шляху, як перерахувати кошти на рахунки ПТУ, нічого більше у відносинах із ПТУ взагалі вдіяти не може.

Ситуація ускладнюється й тим, що місцеві депутати не розуміють, чому те чи інше місто має фінансувати ПТУ власним коштом, поки його майно не належить місцевій громаді. Крім того, депутати нарікають на відсутність спеціального законодавства, за яким кошти з міських бюджетів можна безперешкодно направляти на потреби ПТУ. Тому поки що незрозуміло, яким чином будуватимуться взаємостосунки міських рад та ПТУ: окрім нестачі коштів, міська влада змушена ще й шукати шляхів, як перерахувати кошти на рахунки закладів профтехосвіти.

У ситуації, коли ПТУ опинилися в ролі «бюджетних безбатченків», швидко поширюються найрізноманітніші чутки. В більшості своїй всезнайки-пліткарі пророкують закриття багатьох закладів профтехосвіти. Звісно, що це не так.

Держава сьогодні потребує кваліфікованих робітничих кадрів навіть у найскладнішій ситуації економічної кризи. А тому розмови про закриття ПТУ не мають під собою жодних підстав. Звісно, найбільша провина в тому, що система профтехосвіти України на початку року опинилася в жахливій ситуації безгрошів'я, покладається на Кабінет міністрів. Якраз неузгодженість питання передачі ПТУ на клопоти місцевих бюджетів ще раз демонструє слабку роботу уряду України та безвідповідальність міністерських чиновників. Швидше за все, у лютому 2016 року кошти на рахунки ПТУ все ж таки надійдуть і заборговані січневі виплати будуть здійснені. Але неприємні враження та відчуття зневажливого ставлення до потреб сотень тисяч учнів та персоналу закладів профтехосвіти нікуди не подінуться.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»