Українські губернатори: відмінники й кандидати на виліт

Днями прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що уряд планує скласти рейтинг ефективності голів обласних державних адміністрацій за основними економічними й енергетичними показниками. Зокрема, «регіони-відмінники» отримають більший розмір компенсацій на енергоефективність. А ось ті, хто із заміною котлів, утепленням будинків і переходом на альтернативні енергоресурси не впорався, та ще й економіку занедбав – підуть шукати нову роботу, натякнув Яценюк у властивій йому манері.

Але поки в Кабінеті міністрів підбивають підсумки ефективності роботи губернаторів українських областей, «Слово і Діло» вже знає, хто з представників регіональної влади справді успішний у справах, а хто поки навчився тільки роздавати обіцянки.

Так, за загальними показниками ефективності, яку «Слово і Діло» вимірює в успішності виконання обіцянок, перше місце серед голів обласних адміністрацій посідає черкаський губернатор Юрій Ткаченко. Серед 62% його виконаних обіцянок – в основному розв'язання соціальних та інфраструктурних питань, як, наприклад, програма соціальної адаптації та підтримки учасників АТО, допомога Харківській та Дніпропетровській областям у лікуванні та реабілітації поранених бійців або ж виділення 50 млн грн на ремонт доріг у 2014 році. Невиконаних обіцянок у Ткаченка за 1,5 року роботи на чолі обласної адміністрації всього 5, що складає 8% від загальної кількості.

Так само, найімовірніше, не загрожує виліт з посади главі Харківської ОДА Ігорю Райніну. З показником у 61% ефективності він упевнено посідає другий рядок губернаторського рейтингу. Серед 37 виконаних обіцянок Ігоря Львовича превалюють інфраструктурні та безпекові питання, як, наприклад, будівництво оборонних споруд, компенсація збитку людям, на земельних ділянках яких буде побудовано «Стіну», або ж збільшення кількості спецпідрозділів міліції в області. Словом, близькість фронту та кордону з Росією абсолютно очевидно наклала відбиток на роботу, а можливо – і рівень відповідальності харківського губернатора.

У трійці лідерів також «мігруючий» губернатор Геннадій Москаль. Хоча на посту очільника Закарпаття він поки дав небагато обіцянок, але своїм відповідальним ставленням до роботи на фронтовий Луганщині він цілком заслужив право називатися якщо не відмінником, то вже точно хорошистом у рейтингу голів ОДА. Рівно половина обіцянок Москаля виконано, що в умовах неоголошеної війни – більш ніж задовільний результат.

А ось чиї результати явно не можна назвати високими, так це кіровоградського губернатора Сергія Кузьменка, голови Львівської ОДА Олега Синютки та керівника Полтавщини Валерія Головка. Саме ця трійця замикає рейтинг губернаторів за ефективністю виконання обіцянок (звичайно, якщо виключити з нього новоспечених керівників областей, що не пропрацювали на держслужбі й півроку й чиї статистичні показники поки не можуть вважатися об'єктивними).

Так, у пасиві у Кузьменка – 46% невиконаних обіцянок і, відповідно, лише 17% – виконаних. Синютці теж похизуватися поки що особливо нічим: із 40 його обіцянок виконані тільки 7 (18%). Справедливості заради, варто відзначити, що 80% його обіцянок поки мають статус «в процесі», тож, щоб не позбутися крісла, львівському губернатору варто було б поквапитися з їх реалізацією. Ну а голова Полтавської ОДА Валерій Головко, який працює на цій посаді з грудня минулого року, зміг втілити рівно чверть власних обіцянок, що поки не дозволило йому вибратися з «хвоста» губернаторського рейтингу ефективності.

Крім того, не вирізняються відповідальністю й деякі губернатори, що опинилися з різних причин у середині рейтингу, як, наприклад, Григорій Самардак, Микола Клочко, Валентин Резніченко та Олександр Фищук, які виконали менше третини власних обіцянок.

Таким чином, можна вважати, що аналітики «Слова і Діла» свій прогноз щодо рейтингу голів ОДА зробили. Тепер слово за Кабінетом міністрів.