Вільний виїзд не для всіх одразу: як Україна може відкривати кордони після війни

Богдан Бондаренкоексперт з конституційного права

Після завершення війни Україна не обов’язково одразу скасує всі обмеження на виїзд чоловіків за кордон. Навіть після припинення воєнного стану держава може тимчасово зберігати окремі обмеження свободи пересування, якщо для цього будуть законні підстави та обґрунтована мета. Водночас такі рішення не можуть ухвалюватися автоматично: кожне обмеження доведеться окремо пояснювати з погляду необхідності та пропорційності. Перехід до звичайного порядку перетину кордону, найімовірніше, буде поступовим, а не одномоментним.

Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.

Чи можна обмежувати виїзд чоловіків після скасування воєнного стану

За словами експерта, обмеження прав і свобод людини не обов’язково діють лише під час воєнного або надзвичайного стану. У демократичній державі вони можуть застосовуватися і за звичайних обставин, якщо відповідають визначеним юридичним критеріям.

«Права і свободи людини так чи інакше обмежуються, і це нормальна історія, бо ми живемо в суспільстві. Моя свобода завершується там, де починається свобода іншої людини», – пояснив Бондаренко.

Він навів приклади обмежень, які існують і без запровадження особливих правових режимів. Зокрема, людина, засуджена за злочин, може бути позбавлена особистої свободи, а правила дорожнього руху встановлюють обмеження швидкості пересування автомобілів.

За словами експерта, для оцінки правомірності таких рішень у конституційному праві застосовують так званий трискладовий тест. Він передбачає три обов’язкові умови: обмеження має переслідувати легітимну мету, бути встановленим законом і залишатися пропорційним.

«Обмеження може відбуватися за умови наявності легітимної мети, якщо воно встановлено законом і якщо воно є пропорційним. Тому в цілому це абсолютно нормально – обмежувати ті чи інші права і свободи», – зазначив Бондаренко.

Чому обмеження можуть діяти і після завершення війни

Експерт пояснив, що припинення воєнного стану не означає автоматичного повернення до всіх довоєнних правил. У постконфліктний період держава може зберігати певні обмеження на перехідний час, щоб забезпечити поступове повернення до звичайного життя.

Водночас такі обмеження не можуть просто продовжувати діяти за інерцією. Якщо під час воєнного стану їх запровадження було простішим із юридичного погляду, то після його скасування кожне рішення потребуватиме окремого обґрунтування.

«У постконфліктних середовищах діють в будь-якому разі обмеження. І ці обмеження строкові, тобто вони пов’язані з переходом до якоїсь нової нормальності, але цей строк може бути і в місяцях, а може бути і в роках», – наголосив Бондаренко.

Він уточнив, що це не означає збереження всіх чинних обмежень. Ідеться про можливість тимчасово залишити окремі з них, якщо для цього будуть відповідні підстави.

«Для існування в подальшому поствоєнного періоду ці перехідні обмеження треба буде кожне індивідуально додатково обґрунтовувати. Це не так просто, як під час воєнного стану, коли всі звикли, але теоретично це можливо», – пояснив експерт.

Чи можуть чоловікам поступово дозволяти виїжджати за кордон

Бондаренко звернув увагу, що свобода пересування належить до тих прав, які держава за певних умов може обмежувати. За його словами, з юридичного погляду такі обмеження мають ширші можливості для застосування, ніж, наприклад, обмеження свободи слова чи свободи совісті.

Однак навіть якщо правові підстави для збереження певних обмежень існуватимуть, держава має враховувати й управлінські наслідки їх скасування.

«Будь-які обмеження не можуть зніматися одномоментно. І особливо, якщо вони діяли на широке коло осіб, і особливо, якщо вони діяли протягом тривалого проміжку часу», – зазначив експерт.

На його думку, перехід до звичайного порядку перетину кордону може відбуватися поетапно. Зокрема, держава потенційно може спочатку дозволити виїзд окремим категоріям громадян або спростити для них відповідну процедуру, а згодом переглядати правила для інших.

При цьому під час ухвалення рішень доведеться враховувати не лише безпекову ситуацію, а й питання військового обліку, податкових надходжень та інші державні інтереси.

«Для того, щоб цей перехід від одного стану в інший відбувся нормально, безболісно і тому подібне, він усе одно має бути плавним. Плавність цього переходу для всієї системи має забезпечуватися», – наголосив Бондаренко.

Чому скасування воєнного стану не означає автоматичного відкриття кордонів Ще одним важливим чинником експерт назвав особливий період, який є окремим правовим поняттям і не тотожний режиму воєнного стану.

За його словами, особливий період застосовувався в Україні ще після початку антитерористичної операції у 2014 році. Тоді також діяли певні обмеження, хоча вони не були такими масштабними й очевидними для суспільства, як під час повномасштабної війни.

«Ми забуваємо про те, що у нас існує так званий особливий період. Є ще такий, окрім правового режиму надзвичайного і воєнного стану. Він активно застосовувався після початку антитерористичної операції, після указів президента про введення особливого періоду, початку мобілізації ще у 2014 році», – пояснив Бондаренко.

Експерт зауважив, що особливий період може тривати певний час, тому формальне припинення воєнного стану саме собою не означатиме автоматичного скасування всіх обмежень на виїзд. Водночас конкретний порядок перетину кордону після війни залежатиме від обставин, у яких опиниться Україна на момент завершення бойових дій, та рішень держави щодо поступового повернення до мирного життя.

«Питання виїзду за кордон і те, що це одномоментно не відбудеться, – так, це правда», – підсумував Бондаренко.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО