Лідери Європейського Союзу досі не можуть домовитися, хто представлятиме Європу на мирних переговорах щодо завершення війни в Україні. Серед основних кандидатів – президент Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця європейської дипломатії Кая Каллас. Водночас Франція та Німеччина не хочуть поступатися своїм місцем за столом переговорів.
Про це повідомляє Politico із посиланням на європейських дипломатів і посадовців.
Як зазначає видання, питання представництва Європи стане однією з головних тем саміту лідерів ЄС у Дубліні 13 листопада, хоча спочатку зустріч не планували присвячувати Україні.
На тлі активізації зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа щодо завершення російсько-української війни Євросоюз прагне забезпечити собі місце за столом переговорів. Однак держави-члени досі не мають спільної позиції щодо того, хто саме має представляти їхні інтереси.
За словами співрозмовників Politico, всередині ЄС сформувалися щонайменше три групи з різними поглядами на це питання.
Першу групу становлять країни, які підтримують кандидатуру президента Європейської ради Антоніу Кошти. Його посада передбачає представництво ЄС на міжнародному рівні, а досвід колишнього прем'єр-міністра Португалії робить його відносно нейтральною фігурою.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що мандат Кошти походить безпосередньо від Європейської ради, тому він підзвітний державам-членам. Його кандидатуру також підтримали лідери Люксембургу та Польщі. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні зазначила, що не заперечуватиме проти такого призначення.
Друга група виступає за кандидатуру Каї Каллас, яка очолює дипломатичну службу ЄС. Водночас її жорстка позиція щодо росії викликає суперечки серед європейських дипломатів.
Частина посадовців вважає, що Кремль може відмовитися вести переговори з Каллас через її критичне ставлення до москви. Один із дипломатів навіть назвав її найгіршим можливим кандидатом.
Натомість прихильники Каллас переконані, що саме її принципова позиція робить її відповідною кандидатурою. Один із високопоставлених дипломатів зазначив, що путін на місці ЄС також обрав би для переговорів людину, з якою інша сторона не хотіла б спілкуватися.
Прем'єр Естонії запропонував, щоб Каллас представляла Європу разом із Коштою. На його думку, перевагою обох є те, що вони, ймовірно, залишатимуться на своїх посадах до завершення термінів повноважень у 2029 році.
Третю групу фактично очолюють Франція та Німеччина, які не хочуть передавати Брюсселю виключне право представляти Європу на переговорах.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 12 листопада заявив, що участь провідних європейських держав у переговорах щодо України вже є усталеною практикою. За його словами, Берлін співпрацює в цьому питанні з представниками Великої Британії, Франції, Італії та Польщі й не бачить причин змінювати такий формат.
Франція також не зацікавлена у відмові від самостійної участі в переговорах. Як зазначає Politico, Париж має постійне місце в Раді Безпеки ООН і власний ядерний арсенал, що забезпечує йому дипломатичний та військовий вплив, якого не мають інституції ЄС.
Водночас прем'єр Естонії наголосив, що окремі країни можуть продовжувати двосторонні контакти з москвою, однак рішення, які стосуються всього континенту, мають ухвалюватися на основі спільної позиції Євросоюзу.
За інформацією видання, лідери ЄС навряд чи офіційно призначать представника на саміті 13 листопада. Однак обговорення можуть допомогти досягти ширшого порозуміння щодо формату участі Європи в мирному процесі.
Водночас президент України Володимир Зеленський закликав європейських партнерів якнайшвидше визначитися з представником на переговорах.
Нагадаємо, напередодні ЗМІ повідомляли про те, що Сполучені Штати наполягають на залученні європейських країн до наступного раунду мирних переговорів щодо завершення війни в Україні.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що Європа має до кінця листопада визначити, хто саме представлятиме її на переговорах про завершення війни в Україні. Київ прагне залучити представників європейських країн до мирних переговорів.
Президент Литви Гітанас Науседа також наголошував, що представники України та Європи мають бути обов'язковими учасниками будь-яких мирних переговорів. На його думку, вирішувати долю суверенних країн за їхньою спиною – небезпечно та неприпустимо.
А напередодні стало відомо, що прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що не прагне бути головною представницею Європи на переговорах із російським диктатором володимиром путіним. За її словами, ключову роль у цьому процесі мають відігравати європейські інституції.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.