64% українців готові взяти участь у референдумі щодо мирної угоди навіть під час воєнного стану. З них 40% заявили, що обов’язково прийдуть на голосування, а ще 24% готові проголосувати за умов безпеки та зручності.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 жовтня по 1 листопада 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Йдеться про можливий референдум щодо мирної угоди, яка передбачає зупинку бойових дій по лінії фронту, відсутність юридичного визнання окупованих територій російськими та гарантії безпеки для України від США та Європи.
Загалом 40% респондентів заявили про обов’язкову участь у референдумі, вважаючи, що таке рішення має ухвалювати народ, а ще 24% готові прийти на голосування за умов безпеки та зручності.
Водночас 23% опитаних не планують брати участь у референдумі: 14% – через переконання, що їхній голос нічого не змінить, а 9% вважають, що подібні рішення мають ухвалювати президент і парламент. Ще 13% респондентів вагалися з відповіддю.
Аналіз взаємозв’язку між голосуванням «За» чи «Проти» мирної угоди та готовністю взяти участь у референдумі засвідчує найвищий рівень мобілізації серед тих, хто підтримує угоду як найкраще реалістичне рішення.
Зокрема, 61% таких респондентів декларують обов’язкову участь у голосуванні (проти 40% загалом), а рівень зневіри у значенні власного голосу в цій групі є мінімальним – 6% проти 14% загалом.
Серед тих, хто готовий підтримати мирну угоду як вимушену та болючу поступку, участь у референдумі частіше залежить від умов безпеки та зручності – 33% проти 24% загалом.
У таборі противників угоди спостерігаються відмінності в мотивах. Респонденти, які принципово виступають проти домовленостей без повернення територій, демонструють досить високу готовність обов’язково прийти на референдум (43%). Натомість серед тих, хто вважає угоду лише паузою перед новим наступом росії, вищою є частка зневірених – 20% переконані, що їхній голос нічого не змінить.
Респонденти, які планують не брати участь у референдумі або зіпсувати бюлетень, демонструють найвищий рівень песимізму – майже половина з них (49%) пояснюють свою позицію переконанням, що їхній голос нічого не змінить.
Демографічний розподіл відповідей засвідчує відмінності в готовності українців брати участь у референдумі щодо мирної угоди.
Чоловіки дещо частіше заявляють про готовність голосувати за умов безпеки та зручності – 28% проти 24% загалом. Водночас рівень невизначеності серед них нижчий – 9% проти 16% серед жінок.
Молодь віком 18–29 років значно частіше готова взяти участь у референдумі за умови зручності та безпеки (34% проти 24% загалом), тоді як обов’язкову участь декларує дещо рідше за інші вікові групи – 36% проти 40% загалом.
Серед респондентів віком 30–44 роки зафіксовано підвищений рівень невизначеності – 17% проти 13% загалом. Водночас опитані віком 45–54 роки дещо рідше схильні делегувати ухвалення рішення президенту та парламенту – 6% проти 9% загалом.
Регіональний розподіл відповідей також демонструє помітні відмінності. Найвищу готовність обов’язково взяти участь у референдумі зафіксовано на Сході – 48% проти 40% загалом. Натомість на Півночі цей показник найнижчий у країні – 33%.
Дещо вищу готовність проголосувати за умов безпеки та зручності висловлюють респонденти зі Сходу (28%), Києва (27%) та Півночі (27%) проти 24% загалом.
Відмова від участі через зневіру у впливовості власного голосу дещо частіше фіксується у Центрі – 17% проти 14% загалом. Водночас на Сході рівень зневіри найнижчий – 7%.
Найчастіше делегувати рішення щодо мирної угоди президенту та парламенту готові жителі Півночі – 13% проти 9% загалом.
Найвищий рівень невизначеності зафіксовано на Півдні, де 19% респондентів не змогли визначитися з відповіддю (проти 13% загалом). Натомість на Сході частка тих, хто вагається, найнижча – 8%.
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина присвячена ціні миру, референдуму щодо угоди та готовності до служби.
За результатами нашого дослідження вдалося з'ясувати, що якби референдум щодо мирної угоди відбувся найближчим часом, 54% українців готові були б проголосувати за домовленості, які передбачають зупинку бойових дій по лінії фронту, збереження українського суверенітету над окупованими територіями де-юре та отримання гарантій безпеки від США і Європи.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.