Викриття злочинної організації у межах справи «Карфаген» свідчить про глибокі проблеми в системі правоохоронних органів. Самих відсторонень і звільнень причетних посадовців недостатньо: необхідно змінювати процедури добору кадрів, перевірки їхньої доброчесності та проводити масштабні реформи відомств. Водночас для продовження євроінтеграції Україні важливо продемонструвати партнерам, що вона не приховує такі проблеми, а системно їх усуває.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив виконавчий директор фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Справа «Карфаген» показала системні проблеми правоохоронних органів
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, яка, за версією слідства, за допомогою підкупу посадовців правоохоронних органів забезпечувала безперебійну роботу шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів. До її складу, за даними слідства, входили щонайменше 12 осіб, зокрема чинні посадовці СБУ, Офісу генерального прокурора та Національної поліції.
Жернаков зазначив, що оприлюднені матеріали розслідування стали шоком навіть для тих, хто добре обізнаний із проблемами української правоохоронної та судової систем.
«Деякі речі були прямо шокуючими. Те, що подібні речі не просто існують в Україні, а їх ще й покривають наші служби, які мали б, навпаки, займатися боротьбою з ними, – це просто не вкладається в голові», – сказав експерт.
На його думку, звільнення або відсторонення окремих посадовців не усуне причин, які дозволяють таким людям потрапляти на керівні посади в правоохоронних органах і зловживати повноваженнями.
«Жодні відсторонення чи навіть звільнення голів не розв'яжуть проблеми, тому що вона великою мірою полягає в тому, як такі люди взагалі потрапляють на ці посади. Якщо ми замінимо одних на інших, то просто отримаємо те саме, тільки з іншими прізвищами», – наголосив Жернаков.
Він вважає, що необхідно змінювати не лише керівництво відомств, а й механізми формування їхнього кадрового складу. Зокрема, запроваджувати незалежні конкурси, переатестацію, ретельні перевірки доброчесності та можливих зв'язків із криміналітетом або російськими спецслужбами.
«Потрібно міняти не обличчя, а процедури добору, процедури перевірки. У нас уже є власний досвід: ми бачимо, як спрацювало створення НАБУ, САП і ВАКС, як спрацювали реформи в окремих інших відомствах, а де вони не дали результату. Тому потрібні незалежні добори, конкурси, переатестації та ретельні перевірки доброчесності», – пояснив експерт.
За словами Жернакова, Україна вже має напрацьовані механізми, які можна застосовувати для очищення правоохоронної системи. Головне – ухвалити політичне рішення про їхнє реальне впровадження, а не обмежуватися формальними змінами.
Як справа «Карфаген» може вплинути на євроінтеграцію України
Викриття корупційної організації в правоохоронних органах може позначитися на сприйнятті України європейськими партнерами. Однак, на думку Жернакова, сам факт викриття таких злочинів не обов'язково матиме негативний вплив на переговори про вступ до ЄС. Важливо, як саме держава відреагує на виявлені порушення.
Експерт пояснив, що роботу антикорупційних органів варто розглядати як прояв здатності державної системи виявляти та долати власні проблеми. За його словами, спроби послабити незалежні інституції через те, що вони оприлюднюють незручні факти, лише погіршили б ситуацію.
Він додав, що європейські партнери звертатимуть увагу не лише на сам факт корупційного скандалу, а й на те, чи здатна Україна реагувати на такі виклики. Тому після викриття злочинної організації держава має продемонструвати готовність до системних змін.
«Коли ми побачили такі ганебні речі, потрібно терміново реагувати рішучими ініціативами, бажано на найвищому державному рівні. Йдеться про реформу цих відомств, а не тільки про відсторонення. Не спрацює підхід: ми вчора звільнили саме цих людей – і на цьому все. Потрібні системні відповіді», – наголосив експерт.
На його думку, це дозволить Україні пояснити європейським суспільствам і урядам, що проблеми в державі не замовчують, а намагаються розв'язати.
«Важливо показати нашим євроінтеграційним партнерам, що ми боремося з цим. Так, у країні є проблеми, але вона на них реагує, вирішує їх і рухається в бік ЄС. Якщо ж залишити все без відповіді, висновок буде один: в Україні є корупція, і крапка. Це, звичайно, поставить під загрозу будь-які наші євроінтеграційні прагнення», – підсумував Жернаков.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.