Однією з причин зростання курсу стало збільшення попиту на валюту після відновлення державних видатків, які раніше призупинили через затримки міжнародного фінансування. Водночас на валютний ринок тиснуть зростання імпорту та скорочення експорту. Нинішні коливання не свідчать про критичне погіршення ситуації з гривнею, а її подальша стабільність значною мірою залежатиме від надходження міжнародної допомоги та рішень Національного банку.
На такій оцінці зійшлися економіст, виконавчий директор громадської спілки «Економічний дискусійний клуб», заслужений економіст України Олег Пендзин та фінансовий аналітик, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса, відповідаючи на запитання «Слово і діло».
Зростання попиту на валюту після відновлення бюджетних видатків
Наприкінці жовтня курс долара в Україні різко зріс: офіційний перевищив 45,6 грн, а в окремих банках і пунктах обміну готівкову валюту пропонували майже по 47 грн. За словами Олега Пендзина, однією з головних причин зростання курсу долара стало відновлення фінансування державних програм. Після паузи у видатках уряд знову почав спрямовувати кошти в економіку, що збільшило кількість гривні в обігу та, відповідно, попит на іноземну валюту.
Економіст пояснює, що значна частина товарів і обладнання, необхідних для реалізації державних програм, надходить в Україну з-за кордону. Зокрема, це стосується енергетичного обладнання та генераторів. Для оплати такого імпорту українським компаніям потрібно купувати валюту, що додатково збільшує попит на долар.
«Якщо ми відкриємо бюджет на 2026 рік, то побачимо, що у нас із вами середньорічний курс закладений на рівні 45,7 гривні. Теоретично він мав би бути таким ще в червні, а сьогодні ми маємо листопад. Чому зараз курс стрибнув? Тому що знову відкрили фінансування бюджетних програм і різко збільшився попит на валюту. Як наслідок, попит перевищив пропозицію, і курс пішов угору. Треба розуміти, що загальний попит на валюту для імпорту в нас значно перевищує надходження від експорту. Усі ці бюджетні програми, зокрема закупівлі обладнання, генераторів, енергетичного устаткування, – звідки це все їде? Не від українських товаровиробників, адже багато з них не працюють, їх знищила війна. Усе це надходить за імпортом. А для того, щоб імпортувати ці товари, компанії спочатку мають купити валюту на валютному ринку. Відповідно, попит зростає», – пояснив Пендзин.
Водночас економіст не вважає нинішнє підвищення курсу критичним. На його думку, йдеться про коливання, зумовлені дисбалансом попиту та пропозиції, а не про ознаку масштабної валютної кризи.
Окремо Пендзин звернув увагу на міжнародні резерви Національного банку. За його словами, їхній обсяг є достатнім для підтримання курсової стабільності, однак важливим питанням залишається джерело надходження валюти до країни.
«Сьогодні в нас із вами 61 мільярд доларів резервів. Питання, на жаль, в іншому: звідки надходить валюта до резервів? Добре, якщо вона приходить від експортерів, які працюють і продають товари за кордон. Якщо ж уся валюта надходить у вигляді макрофінансової допомоги, по суті кредитів, це проблема. Тому що сьогодні кредити є, а завтра їх може не бути. Але загалом коштів у Національного банку вистачає. У нас від'ємне сальдо торговельного балансу становить близько 50 мільярдів доларів на рік. При цьому нормальним вважається, коли обсяг валютних резервів покриває тримісячний імпорт. У нас резерви покривають навіть більше. Тому, в принципі, нічого страшного немає. Найбільша проблема – це джерело надходження валюти в країну», – зазначив економіст.
Курс залежить від рішень НБУ та міжнародного фінансування
Фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що головною причиною різкого руху курсу стало рішення Національного банку. Саме регулятор зараз визначає курсову політику в Україні. Водночас на міжбанківському ринку справді погіршився баланс попиту та пропозиції: імпорт продовжує зростати, тоді як експорт скорочується через обмеження роботи морських портів.
«Така зміна курсу була викликана рішенням Національного банку. Саме НБУ зараз керує курсом в Україні. Чому він зробив це різко, ніхто не знає, і сам Нацбанк цього не пояснює. Можливо, до цього курс досить довго тримався біля позначки 45 гривень, яка мала важливе психологічне та політичне значення. Тому, можливо, через певну чутливість курс рухався поступово, а потім різко пішов далі. Водночас паралельно погіршувалася ситуація на міжбанківському ринку. У нас зараз відбуваються два процеси: імпорт продовжує зростати, а експорт упав через закриті порти. Плюс уряд певний час не витрачав гроші, а потім відновив видатки, отримавши міжнародну допомогу. Усе це поєднання різних чинників, але головне – рішення Національного банку», – пояснив Фурса.
Він також підтвердив, що збільшення державних видатків впливає на валютний ринок через зростання обсягу гривні в економіці. Частина цих коштів спрямовується на купівлю іноземної валюти, що створює додатковий попит на долар.
«Якщо в системі більше гривні, то більше цієї гривні йде на купівлю долара. Це природний процес», – зазначив аналітик.
Водночас Фурса вважає, що оцінювати можливості НБУ підтримувати курс лише за обсягом міжнародних резервів недостатньо. На його думку, ключовими чинниками залишаються стабільність валютного ринку та регулярне надходження зовнішнього фінансування. Поки триває війна, тиск на гривню зберігатиметься незалежно від конкретного рівня курсу.
«Зараз немає жодного ринкового курсу, і за будь-якого його рівня тиск зберігатиметься. Поки триває війна, так і буде. На цей момент резервів нам достатньо, рік ми починали з рекордного рівня. Але головне – стійкість курсу та постійне продовження міжнародної допомоги. Стабільність гривні зараз повністю залежить від того, чи проголосує Верховна Рада за закони, необхідні для отримання міжнародної допомоги. Якщо буде політична воля ухвалити ці закони, проблем зі спроможністю Національного банку підтримувати гривню не буде», – наголосив Фурса.
Як зміниться курс долара до кінця 2026 року
За прогнозом Пендзина, до кінця 2026 року курс долара може становити близько 46–46,5 грн. Він також звернув увагу, що в державному бюджеті на наступний рік закладено курс 47,2 грн.
«До кінця цього року буде 46–46,5 гривні. Максимум. Коли ми оцінюємо подібні речі, чи є це критичним падінням курсу гривні? Я думаю, що збільшення вартості долара на одну гривню – ні», – підсумував Пендзин.
За прогнозом Фурси, до кінця 2026 року курс долара може перебувати поблизу позначки 46 грн. При цьому він не вважає коливання в межах кількох десятих гривні суттєвою зміною ситуації на валютному ринку.
«Курс гривні залишається стабільним. Усі ці рухи – це коливання в межах одного-двох-трьох відсотків. Курсову стабільність буде збережено, якщо ми отримаємо зовнішнє фінансування, тобто якщо депутати за це проголосують. До кінця року, напевно, будемо десь біля 46 гривень. Конкретна цифра не така принципова. На цьому етапі курс 45,2, 45,5 чи 46,1 гривні відрізняється приблизно на один відсоток. Це незначні коливання. Тому я очікую, що наприкінці року курс буде поблизу 46 гривень», – підсумував Фурса.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.