Повернення військових після самовільного залишення частини (СЗЧ) може затягуватися на місяці через бюрократичні процедури та відсутність чітких строків закриття кримінальних проваджень. У результаті навіть ті, хто хоче продовжити службу в бойових підрозділах, змушені тривалий час перебувати в резервних батальйонах і чекати на рішення. Щоб виправити цю ситуацію, потрібно змінити Кримінальний процесуальний кодекс, спростити процедуру поновлення на службі та врегулювати порядок дій щодо військових, які мають законні підстави для звільнення.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов.
2 листопада у Петропавлівській Борщагівці Київської області стався інцидент біля приватного будинку, який використовували як тимчасове місце розміщення військовослужбовців. Після появи в соцмережах повідомлень про нібито незаконне утримання та катування військових до місця події почали приходити місцеві жителі. Інформація про незаконне затримання та загибель людини не підтвердилася: поліція спростувала такі повідомлення. Водночас командувач Національної гвардії України Олександр Півненко повідомив, що чотирьох військовослужбовців, які повернулися після СЗЧ, доправили до лікарні. У 1-му корпусі Нацгвардії «Азов» пояснили, що на цій локації перебували мобілізовані військовослужбовці, а також ті, хто повернувся після самовільного залишення частини та очікував на подальший розподіл.
3 листопада Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом можливого перевищення влади або службових повноважень військовою службовою особою. Слідство має перевірити обставини події, зокрема повідомлення про можливе застосування примусу. Обставини події також перевіряє Офіс військового омбудсмена.
Як подібні інциденти впливають на мобілізацію та довіру до армії
Роман Лихачов вважає, що подібні ситуації потребують обережного висвітлення та чіткої реакції державних органів. За його словами, суперечливі повідомлення від різних структур створюють інформаційний вакуум, яким можуть скористатися російські пропагандисти.
«Вчора ми всі бачили, як одразу російські телеканали та сайти почали крутити зовсім іншу версію. Звичайно, це не спрацьовує на плюси мобілізації. Є певні проблеми. Всі ми бачили, що у 2022 році черги стояли, а зараз таких черг сильно не бачимо. Оці інформаційні моменти не досить гарно спрацьовують на людей», – зазначив адвокат.
На його думку, у таких випадках влада має оперативно пояснювати, що саме сталося, і надавати суспільству узгоджену та об'єктивну інформацію. Інакше різні версії подій лише посилюватимуть недовіру.
«Тут точно потрібна реакція влади, чітке роз'яснення, що насправді було. Треба об'єктивна картинка, щоб хтось давав об'єктивну правду для того, щоб не було дезінформації», – наголосив Лихачов.
Він також звернув увагу на питання безпеки військових об'єктів. На думку адвоката, публікація їхнього розташування та демонстрація деталей розміщення особового складу можуть створювати додаткові ризики. Водночас він вважає, що військові, які перебувають у таких місцях, мають бути забезпечені належними умовами та медичною допомогою.
Окремою проблемою Лихачов назвав відсутність належного законодавчого врегулювання оренди житла для військових і розміщення особового складу. Через загрозу ракетних ударів, за його словами, військовослужбовців не можна зосереджувати в одному місці, як це робили раніше. Потрібно передбачити можливості для їхнього розосередження та створити відповідні умови.
«Давно стоїть питання оренди військовими житла. Яким чином це робити безпосередньо, як швидко зробити все, щоб військові могли швидко орендувати житло, бо потрібне розміщення особового складу, в тому числі під батальйон резерву», – пояснив адвокат.
Він додав, що законодавство має враховувати і потребу в розосередженні особового складу через загрозу ракетних атак.
Чому повернення після СЗЧ може затягуватися на місяці
Лихачов наголошує, що резервний батальйон не є місцем покарання чи утримання військовослужбовців. За його словами, це тимчасова локація, де людина перебуває до завершення процедури повернення на службу та зарахування до військової частини. Адвокат окремо звертає увагу на різницю між затриманням у юридичному значенні та прибуттям військовослужбовця до резервного батальйону. За його словами, затримання має відбуватися відповідно до визначеної законом процедури, зокрема за наявності відповідного рішення або повноважень і оформлення протоколу.
«Затримання – це коли у людини є, наприклад, наданий дозвіл суду або документами слідчого надано безпосередньо повноваження на її затримання, складений протокол про затримання. Все інше, якщо зупинили на вулиці, привезли в резервний батальйон, – це не затримання», – пояснив він.
За словами юриста, військовослужбовець, який повертається після СЗЧ, може перебувати в резервному батальйоні у тимчасовому штаті. На цей період його мають поставити на відповідне забезпечення. Далі він очікує на завершення кримінального провадження та зарахування до штату військової частини.
«Резервний батальйон – це не гауптвахта якась, де утримують. Це тимчасова локація, на якій знаходиться військовослужбовець. Він повинен бути зарахований у тимчасовий штат резервного батальйону. У резервного батальйону є постійний штат – це військовослужбовці, які там проходять службу на певних посадах. І тимчасовий – люди, які прибувають із СЗЧ. Він ставиться на забезпечення, зокрема харчове, і в подальшому чекає на рішення суду, щоб закрили йому кримінальне провадження і він був поставлений у штат уже якоїсь військової частини», – розповів Лихачов.
Відповідальність за безпеку, медичну допомогу та інше забезпечення військовослужбовців, які перебувають у резервному батальйоні, за словами адвоката, покладається на командира відповідної військової частини та уповноважених посадових осіб.
Водночас головною проблемою він вважає тривалість процедури закриття кримінального провадження. Нині військовослужбовець, який хоче повернутися до служби, має звернутися до слідчого з відповідним клопотанням. Через завантаженість слідчих і судів розгляд може затягуватися.
Лихачов навів приклад зі своєї практики: «У мене один із клієнтів хотів повернутися в бойовий підрозділ, але три місяці чекав у резервному батальйоні. Просто так, а міг воювати на фронті, як він хоче».
На його думку, така ситуація не мотивує військових повертатися до служби. Тому він пропонує змінити Кримінальний процесуальний кодекс і встановити чіткі строки для закриття кримінальних проваджень у випадках, коли військовослужбовець добровільно повертається та має письмову згоду військової частини прийняти його назад.
«Треба зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, щоб з моменту, коли людина отримала письмову згоду з військової частини на повернення у спрощеному порядку, був встановлений строк і не суд закривав кримінальне провадження, а слідчий. І постановою слідчого можна було поновити людину в повному штаті на службі та закрити її кримінальне провадження», – пояснив Лихачов.
За його словами, зараз процедура може проходити кілька етапів: людина подає клопотання слідчому, той має його розглянути, а потім питання передають до суду. Через завантаженість обох інституцій військовослужбовець змушений чекати.
Лихачов вважає, що законодавча зміна, яка дозволила б слідчому закривати таке провадження після отримання письмової згоди військової частини, могла б істотно скоротити час очікування. За його словами, про необхідність такого врегулювання говорять уже кілька років.
Що робити з військовими, які мають підстави для звільнення
Ще одне питання, яке, на думку адвоката, потребує законодавчого врегулювання, – ситуації, коли під час перебування в СЗЧ у військовослужбовця з'являються законні підстави для звільнення зі служби. Йдеться, зокрема, про досягнення граничного віку, стан здоров'я або сімейні обставини.
Лихачов вважає, що в таких випадках не потрібно спочатку повертати людину до військової частини, а потім запускати процедуру звільнення. Якщо підстави для звільнення підтверджені, кримінальне провадження, за його пропозицією, слід закривати у визначеному порядку, а військовослужбовця – звільняти зі служби.
Адвокат навів приклад чоловіка, який перебував у СЗЧ, а за цей час досяг 60-річного віку. За його словами, військові частини не погоджувалися приймати його назад, однак і механізму для завершення процедури та звільнення не було. У результаті чоловік кілька місяців залишався в резервному батальйоні в невизначеному статусі.
«Якщо в людини під час СЗЧ з'явилися обставини для звільнення, то треба закривати всі справи, і людина повинна звільнятися. Її не треба повертати у військову частину, якщо вона все одно має законні підстави для звільнення», – наголосив Лихачов.
Подібний підхід, на його думку, має застосовуватися і тоді, коли підставою для звільнення є сімейні обставини, наприклад народження третьої дитини, або інші передбачені законом умови.
Окремо адвокат звернув увагу на необхідність медичного огляду військовослужбовців після повернення із СЗЧ. Він вважає, що стан здоров'я потрібно оцінювати до поновлення людини на повному штаті, а за наявності медичних підстав направляти її на військово-лікарську комісію.
«Якщо людина непридатна, то закривати кримінальне провадження і звільняти людину одразу. А не тримати її для чогось, щоб потім виникала проблема: її поновили, а куди її брати, якщо вона за станом здоров'я не може служити?» – пояснив юрист.
На думку Лихачова, без змін до законодавства військовослужбовці й надалі можуть опинятися в ситуації, коли вони вже повернулися, але не можуть ані продовжити службу, ані оформити звільнення. Тому він наголошує на важливості врегулювання процедури закриття кримінальних проваджень, передбачити чіткі строки та враховувати обставини кожної людини.
«Ми повинні з цієї історії зробити певні висновки для себе. Я сподіваюся, що все ж таки законодавство зміниться, нарешті почують тих адвокатів, які постійно працюють із СЗЧ», – підсумував він.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.