Фейкові повідомлення про ядерну та хімічну загрозу, а також вуличні бої в Києві, які отримували користувачі застосунку «Повітряна тривога», продемонстрували вразливість цифрових інструментів інформування населення. Сам інцидент, імовірно, був наслідком випадково виявленої вразливості, якою скористався непрофесійний зловмисник. Однак у разі потрапляння цієї вразливості до рук досвідчених хакерів наслідки могли б бути значно серйознішими – від локальної паніки до порушення роботи систем оповіщення.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» розповів експерт із кібербезпеки, автор онлайн-курсу «Особистий кіберзахист» Костянтин Корсун.
За словами експерта, проблема полягає не лише в самому факті злому, а й у тому, що вразливість виявили в застосунку, яким користуються мільйони українців і який має зв'язок із різними інфраструктурними системами. Тому повторення подібної атаки під час реальної масованої повітряної загрози могло б мати набагато небезпечніші наслідки.
«Очевидно, що був злам, очевидно, що було використано вразливість одного застосунку. Судячи із зовнішніх ознак, це не дуже схоже на роботу російських спецслужб. Виглядає радше так, що хтось випадково натрапив на вразливість, навіть не дуже поцікавившись, скільки користувачів має цей застосунок. А там, на секундочку, 11 мільйонів», – зазначив Корсун.
Він припускає, що зловмисник мав невисокий рівень професійної підготовки, а саму вразливість знайшов випадково. Водночас експерт наголошує: те, що цього разу все завершилося фейковими повідомленнями та мемами в соцмережах, не означає, що ризики були незначними.
Чим небезпечний злам застосунку «Повітряна тривога»
Костянтин Корсун звертає увагу, що застосунок має низку функцій і підключень, які в разі отримання до них несанкціонованого доступу можуть бути використані для значно серйознішого втручання. Зокрема, за його словами, програма здатна обходити беззвучний режим на телефонах користувачів, а також пов'язана з більш ніж тисячею блоків гучного оповіщення, через які працюють сирени.
Крім того, як стверджує експерт, застосунок має зв'язок із мережами автозаправних станцій і торговельних закладів та технічні можливості для віддаленого впливу на окреме обладнання, зокрема каси.
«Це все дуже серйозно. Якби цим скористалися люди, які професійно займаються кібератаками, було б не до сміху і не до мемів. Це могло б спричинити справжню паніку, принаймні локальну», – пояснив Корсун.
На його думку, цього разу ситуацію пом'якшило те, що українці не сприйняли всі повідомлення беззастережно, а почали перевіряти інформацію та критично оцінювати її достовірність.
Ключовим ризиком експерт вважає можливість використання технічних можливостей застосунку не просто для поширення неправдивих повідомлень, а й для втручання в роботу пов'язаних із ним систем. У такому разі люди можуть отримувати суперечливі сигнали про небезпеку, а це ускладнить своєчасне реагування на реальну загрозу.
Чому застосунок був недостатньо захищений від кібератак
Пояснюючи, чому вразливість могла з'явитися в такому популярному сервісі, Корсун пропонує згадати історію його створення.
Експерт вважає, що в умовах перших днів великої війни пріоритетом було якомога швидше надати людям інструмент для отримання інформації про повітряні загрози. Натомість повноцінна перевірка безпеки продукту могла відійти на другий план.
«Від моменту ідеї до моменту релізу пройшло не більше ніж 48 годин. При тому, що в середньому комерційні застосунки розробляються від року. Треба було швидко дати людям якийсь інструмент оповіщення. Люди були дуже налякані, тому Мінцифра нічого не перевіряла і схвалила та офіційно розповсюджувала цей застосунок», – розповів Корсун.
На думку Корсуна, проблема може бути системною: у державних установах не завжди приділяють достатньо уваги кібербезпеці ще на етапі створення цифрових продуктів. Натомість захист часто намагаються додати вже після розробки готового сервісу.
«Немає такого професійного розуміння, що безпеку потрібно закладати ще на етапі проєктування і планування застосунка, під час формування технічних вимог до нього. Наші цифрові чиновники, як на мене, більше схильні до непродуманих, швидких рішень, які не враховують питання безпеки. А це неправильно, тому що кіберзахист має бути частиною продукту від самого початку», – наголосив експерт.
Він переконаний, що сам факт швидкого запуску сервісу в перші дні повномасштабної війни не повинен бути виправданням для відсутності належного захисту надалі. Адже застосунок, який став одним із масових інструментів інформування українців про небезпеку, потребує регулярного аудиту та перевірок на вразливості.
Яким каналам оповіщення можна довіряти
Після інциденту в користувачів виникає питання, якими сервісами користуватися для отримання інформації про повітряні загрози. Костянтин Корсун зазначає, що особисто віддає перевагу застосунку «Київ Цифровий».
«Я знаю, хто розробляє цей застосунок, цю команду, вони навіть дослухаються інколи до моїх порад. Це єдиний застосунок, якому я можу більш-менш довіряти. Це моя експертна думка, я ним користуюся», – пояснив він.
Щодо інших каналів інформування експерт радить звертатися безпосередньо до першоджерел.
«Я категорично не рекомендую Telegram як такий. Рекомендую WhatsApp-канал Повітряних сил. Це першоджерело. Якщо є WhatsApp, підписуйтесь на офіційний канал Повітряних сил», – наголосив експерт.
Водночас він зауважує, що користувачам варто уважно ставитися до всіх цифрових сервісів, які вони встановлюють на свої смартфони. Кожен додатковий застосунок створює потенційні ризики для пристрою, тому не варто завантажувати програми без реальної потреби.
Як захистити смартфон від потенційних кіберзагроз
Костянтин Корсун радить регулярно переглядати встановлені на телефоні програми та видаляти ті, якими людина давно не користується.
«Не встановлювати собі застосунки, якщо в цьому немає нагальної потреби. Кожен ваш застосунок – це додаткові ризики у смартфоні. Зменшуйте їх до мінімуму. Перегляньте екран свого смартфона. Якщо є застосунки, якими ви не користуєтеся рік і більше, видаляйте їх. Вони вам точно не потрібні», – пояснив експерт.
Також він радить завантажувати програми лише з перевірених джерел та офіційних магазинів. Однак навіть це не гарантує повної безпеки, оскільки шахрайські застосунки можуть потрапляти і на такі платформи.
«Треба дуже ретельно думати, перш ніж щось встановлювати, особливо якщо це просто розважальний застосунок. Лише з перевірених джерел, лише з офіційних магазинів. Та й то в офіційних магазинах Android досить часто знаходять абсолютно шахрайські застосунки. Тому треба з обережністю встановлювати програми й не тягнути у свій смартфон все підряд», – застеріг Корсун.
На його думку, найкраща стратегія цифрової безпеки – мінімізувати кількість встановлених програм і залишати на смартфоні лише ті, які справді необхідні та походять від перевірених розробників.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.