У Києві вперше публічно представили новий національний шрифт «Zakon». Він замінить шрифти російського походження в офіційних документах.
Про це у четвер, 29 жовтня, повідомила пресслужба Міністерства культури України.
«Zakon» розробили українські дизайнери на основі історичної спадщини вітчизняного літерництва. Він має сформувати власний візуальний стиль державних установ.
Створення національного шрифту ініціював голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
У Мінкульті зазначили: досі для оформлення державних грамот, дипломів, подяк, відзнак і табличок використовували шрифти російського походження, зокрема Izhitsa та Petersburg, а також гарнітури, кирилізовані російською студією ParaType.
Новий шрифт покликаний змінити цю практику та закріпити українську культурну традицію в оформленні офіційних документів.
«Створення національного шрифту – важливий крок до того, щоб державні інституції представляли Україну через нашу мистецьку традицію та сучасний український дизайн», – наголосила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Особливості нового шрифта
Українські дизайнери взяли спадщину шести українських майстрів літерництва: Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Якова Гніздовського, Роберта Лісовського, Василя Хоменка та Василя Чебаника.
Серед характерних особливостей «Zakon» – асиметричні зарубки, ромбоподібні крапки над літерами «і» та «ї», а також особливе накреслення знака над «й», характерне для робіт Георгія Нарбута. Пропорції літер поєднують українську графічну спадщину з європейською традицією класичних антикв.
«Zakon» складається з трьох гарнітур: Zakon Text, Zakon Decor та Zakon Letterpress.
Їх використовуватимуть для діловодства, офіційних документів, повсякденної роботи з текстами, для урочистих документів, державних відзнак і написів та для друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради.
Перехід на національний шрифт відбуватиметься поступово. Масово замінювати чинні таблички, бланки та інші матеріали не планують, щоб уникнути додаткових витрат.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що поява власного шрифту є свідченням зрілості української держави та її незалежності від чужих культурних стандартів.
Розробку «Zakon» було передбачено постановою Верховної Ради від січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».
Раніше ми інформували, що у Литві твори українського письменника Тараса Шевченка включили до загальної шкільної програми з литовської мови та літератури.
Тим часом Національний заповідник «Софія Київська» відкрив для широкої аудиторії віртуальний тур. Завдяки цифровому формату пам’ятки комплексу можна оглянути з будь-якої точки світу.
Також ми повідомляли, що унаслідок російських атак за неповний липень в Україні було знищено понад 1,5 мільйона примірників книжок. Значних руйнувань зазнали друкарня «КОНВІ ПЛЮС», видавництво «Книголав» та Mison.publishing.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.