Можлива зміна голови Національного банку України сама по собі не становить головної загрози для фінансової стабільності. Натомість ризики можуть зрости, якщо на регулятора тиснутимуть із вимогою фінансувати державний бюджет через емісію грошей, зокрема через брак зовнішнього фінансування. Водночас важливо, щоб НБУ зберігав незалежність і ухвалював рішення відповідно до встановлених процедур.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів фінансовий аналітик, заступником директора з питань торгівлі цінними паперами в інвестиційній компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
Що буде з гривнею та депозитами через ситуацію навколо НБУ
На тлі повідомлень про обшуки в Національному банку та припущень щодо можливої відставки його голови Андрія Пишного виникли запитання про стабільність гривні й банківської системи. Водночас офіційного підтвердження відставки немає, а подробиці розслідування НАБУ публічно не розкриті.
Сергій Фурса наголошує, що наразі немає достатньо інформації, щоб робити висновки про кадрові рішення чи їхні можливі причини. Натомість для фінансової стабільності принципове значення має те, чи збереже Нацбанк можливість проводити незалежну монетарну політику.
«Зараз фінансова система перебуває в стійкому положенні, і ключове є те, щоб Нацбанк не змусили вмикати друкарський верстат. Це можуть зробити просто так або щоб замінити недоотримане фінансування, якщо Верховна Рада до кінця року не проголосує всі необхідні закони», – пояснив Фурса.
За його словами, саме ухвалення парламентом необхідних законів є одним із головних сигналів, за якими варто стежити найближчим часом. Якщо Україна зможе забезпечити необхідне фінансування бюджету, підстав для тиску на Нацбанк із вимогою вдаватися до емісійного фінансування буде менше.
«Якщо Рада все проголосує, то у Нацбанку не буде причин і не буде на нього тиску вмикати друкарський верстат», – зазначив фінансовий аналітик.
Емісійне фінансування бюджету, тобто створення нових грошей для покриття державних видатків, може посилювати інфляційний тиск і створювати додаткові ризики для курсової стабільності. Тому, на думку Фурси, важливо стежити не лише за кадровими новинами навколо НБУ, а й за рішеннями парламенту, від яких залежить надходження зовнішнього фінансування.
Чому незалежність Нацбанку важливіша за особу його голови
Андрій Пишний очолює Національний банк із жовтня 2022 року. За цей час регулятор пройшов шлях від фіксованого курсу гривні до режиму керованої гнучкості, змінював облікову ставку відповідно до економічних умов і продовжував регулювати банківську систему під час повномасштабної війни.
Однак, як наголошує Сергій Фурса, монетарна політика не повинна залежати винятково від конкретної людини. Нацбанк має залишатися інституцією, здатною ухвалювати рішення відповідно до своїх повноважень і процедур незалежно від того, хто обіймає посаду голови.
«Нацбанк – найбільше реформована інституція країни. І тому в цьому випадку ця інституція має залишатися незалежною, так вибудованою, без прив'язки до того, хто там є головою Нацбанку», – сказав фінансовий аналітик.
За його словами, сама по собі можлива зміна керівника не означає, що регулятор автоматично змінить курс своєї політики. Визначальним є те, чи збережеться інституційна незалежність НБУ та чи зможе він і надалі ухвалювати рішення без політичного тиску.
«Звісно, ця незалежність теоретично може опинитися під ударом. І за цим треба стежити. Головне – зберегти незалежність Національного банку. І не принципово, там Пишний голова, Ніколайчук голова чи хтось інший. Тут важливо, що незалежність інституції – ключове», – наголосив Фурса.
Тож у разі зміни голови НБУ головним питанням буде не прізвище наступника, а те, чи залишаться незмінними принципи роботи регулятора, його повноваження та можливість самостійно визначати монетарну політику.
Чи справді жорстка політика НБУ гальмує економіку
Окремі критики Національного банку стверджують, що висока облікова ставка та жорстка монетарна політика стримують економічне зростання в умовах війни. Сергій Фурса вважає такі звинувачення непрофесійними, оскільки основне завдання регулятора полягає у стримуванні інфляції та управлінні інфляційними очікуваннями.
«Це абсолютно непрофесійна теза, яку, на жаль, розганяють прихильники друкарського верстата. Нацбанк виконує свою основну задачу стримування інфляції, зокрема працює з інфляційними очікуваннями. І жорстка монетарна політика Нацбанку є абсолютно виправданою в такій ситуації», – зазначив він.
Фурса також звертає увагу на динаміку кредитування. За його словами, банківське кредитування зростає вже другий квартал поспіль, причому темпи приросту перевищують 30%.
«Досить дивно говорити про стримування економіки Нацбанком, коли кредитування другий поспіль зростає на 30% плюс. Насправді це дуже високий рівень зростання кредитування», – пояснив аналітик.
Він зауважив, що надмірне прискорення кредитування також може створювати ризики для фінансової системи, зокрема через формування фінансових бульбашок. Тому оцінювати політику НБУ лише через рівень облікової ставки або вимоги до здешевлення кредитів неправильно.
За словами Фурси, під час війни важливо зберігати баланс між підтримкою економічної активності та контролем над інфляцією. Послаблення монетарної політики заради швидшого зростання без урахування інфляційних ризиків може мати негативні наслідки для економіки.
Водночас дискусія про відповідальність регулятора за економічне зростання не скасовує необхідності зберігати його незалежність. Саме здатність ухвалювати рішення з огляду на економічні показники, а не політичні побажання, є одним із ключових принципів роботи центрального банку.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.