Росія намагається залякати європейських партнерів України, розширити простір для ескалації та перевірити реакцію Заходу на нові погрози. Водночас можливий виїзд частини дипломатичних місій із Києва не означатиме автоматичного скорочення допомоги Україні, а може, навпаки, стати причиною її збільшення.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов.
Навіщо росія погрожує дипломатам у Києві
Міністерство закордонних справ росії закликало іноземців, зокрема співробітників дипломатичних місій, залишити Київ та пригрозило новими ударами по українській столиці. На це вже відреагували низка західних дипломатичних представництв.
Зокрема, посольство Німеччини заявило, що залишається в Києві та наголосило на необхідності дотримання росією Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Посол ЄС Катаріна Матернова також заявила, що всі 25 посольств держав-членів Євросоюзу продовжують працювати у столиці.
На думку Леонова, російські погрози мають на меті не лише вплинути на роботу дипломатичних місій, а й сформувати нову реальність, у якій західні країни постійно змушені враховувати ризик російських ударів. «Безумовно, росія намагається залякати наших європейських партнерів та створити нову реальність – розширити ескалацію та подивитися на реакцію», – сказав експерт.
За його словами, Москва вже використовувала подібну тактику щодо інших європейських країн. «Так було з провокаціями проти Польщі, країн Балтії, Румунії, ФРН», – зазначив політолог.
Водночас Леонов вважає, що західним державам варто не лише нагадувати росії про міжнародне право, а й чітко окреслювати наслідки його порушення. «Добре, що є згадка про Віденську конвенцію, але варто тут і зараз наголосити про наслідки для росії у випадку її порушення щодо країн ЄС», – наголосив Леонов.
Чи може росія готуватися до удару по урядовому кварталу
Окремо експерт оцінює можливість того, що російські погрози дипломатам можуть бути пов'язані з підготовкою ударів по урядовому кварталу Києва.
Леонов зазначає, що в такому разі Москва стикається з додатковим ризиком через присутність іноземних дипломатичних представництв. «З ударами по урядовому кварталу є проблема – на Грушевського є посольство Китаю. Тому будь-яка помилка для росії неприпустима», – пояснив він.
За словами політолога, нинішні заяви Москви не дають підстав говорити про неминучий виїзд західних дипломатів із Києва. «Я не вірю, що західні посольства зараз залишать нашу столицю», – сказав Леонов.
Водночас, якщо частина дипломатичних місій усе ж вирішить залишити Київ через безпекову ситуацію, це буде свідченням серйозної ескалації. «Якщо частина посольств залишить Київ, це свідчитиме про серйозну ескалацію, але не вплине на допомогу. Можливо, її навіть збільшать», — вважає експерт.
На його думку, можливе переміщення дипломатів не варто автоматично сприймати як зміну політичної позиції західних країн щодо України. Головним сигналом у такій ситуації буде саме оцінка рівня загрози, а не готовність скоротити підтримку Києва. «І повторюся – важливо окреслити ціну для росії у випадку переходу нових червоних ліній», – підсумував Леонов.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.