Росія, Китай, Індія та інші покупці російських енергоносіїв навряд чи чекатимуть на запровадження американських мит, не намагаючись заздалегідь мінімізувати їхній вплив. Тривале публічне обговорення закону дає їм час адаптувати закупівлі та підготуватися до можливих обмежень. Водночас для президента США Дональда Трампа виконання закону Ліндсі Грема є не просто політичним вибором, а законодавчим обов’язком.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів аналітик, голова аналітичного центру «Інститут американістики» Владислав Фарапонов.
Які варіанти дій має Трамп щодо мит проти покупців російської нафти
18 жовтня спливає перший строк, коли Трамп має ухвалити рішення щодо застосування закону Ліндсі Грема. Водночас ця дата не є остаточною, наголошує Фарапонов. «Трамп має перший дедлайн 18 жовтня, але не остаточний. Фактично, він опиняється в ситуації, коли не може просто «відкласти» застосування закону. Закон зобов'язує, а не дозволяє: у ньому стоїть shall», – пояснив Фарапонов.
За його словами, президент США має три можливі варіанти дій. «Законних варіантів дій у президента США три: запровадити мито за будь-якою ставкою вище 0%, оформити відмову, так званий waiver, з письмовою сертифікацією національного інтересу і звітом Конгресу або просто не виконати закон», – розповів аналітик.
Останній варіант, зауважив Фарапонов, може обернутися для Трампа політичними наслідками, оскільки закон підтримали республіканці, які мають більшість в обох палатах Конгресу. «Це буде порушенням і політичним ударом, адже за нього в обох палатах проголосували республіканці, які складають там більшість», – зазначив експерт.
Чи скорочуватимуть Китай та Індія закупівлі російських енергоносіїв
Індія вже скоротила закупівлі російської нафти, зазначає Фарапонов. Щодо Китаю, то його рішення можуть залежати від відносин із Вашингтоном і контактів Трампа з Сі Цзіньпіном. «Наскільки я розумію, Індія вже скоротила свої закупівлі. Китай – можливо (теж скоротить – ред.), враховуючи ту теплу зустріч у Вашингтоні, яку організував Трамп для Сі», – сказав аналітик.
Водночас він застеріг від очікувань, що покупці російських енергоносіїв лише реагуватимуть на рішення американської адміністрації. За час публічного обговорення закону вони могли підготуватися до його можливого застосування. «Якщо в Україні хтось думає, що росія в першу чергу, а також Китай, Індія та інші країни просто сиділи і чекали прийняття цього закону, то я думаю, що вони помиляються», – говорить Фарапонов.
За його словами, тривале обговорення майбутніх обмежень дає країнам час для пошуку способів зменшити їхній вплив. «Очевидно, коли публічно закон так довго обговорюється, то будуть робитись певні кроки, аби запобігти реальному впливу цього закону», – наголосив він.
Чому закон Грема – лише початок боротьби за вплив на росію
На думку Фарапонова, не варто сприймати закон як остаточний інструмент, який сам по собі змусить росію та її партнерів змінити економічну поведінку. Його ухвалення лише відкриває новий етап протистояння. «Цей закон – це лише початок нової хвилі боротьби за вплив на росію та її союзників і партнерів, не кульмінація», – підсумував аналітик.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.