Росія змінила спосіб застосування реактивних «шахедів», через що повітряні тривоги в Києві почастішали і стали тривалішими. Замість одночасного запуску великої кількості дронів атаку можуть розтягувати в часі – по одному БПЛА або невеликими групами.
Про це йдеться в дослідженні порталу Texty.
Журналісти проаналізували динаміку повітряних тривог у столиці та повідомлення про реактивні БПЛА. Як з'ясувалося, у травні-липні тривоги здебільшого залишалися окремими епізодами, між якими були тривалі періоди відносного затишшя. Ситуація помітно змінилася в серпні, коли росія почала активно застосовувати реактивні «шахеди».
При цьому перші реактивні дрони фіксували в Україні ще взимку 2024 року. Так, 8 січня того року Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив про збитий Shahed-238 з реактивним двигуном, який летів зі швидкістю понад 500 км/год.
«Тоді йшлося радше про випробування, а не про повноцінне бойове застосування. Протягом наступного року росіяни доводили конструкцію до робочого стану. Згодом з’явилися нові двигуни, теж китайські зі змінюваним вектором тяги. Це дало дронам змогу швидше змінювати напрямок і коригувати курс уже на завершальному відрізку польоту», – йдеться в публікації.
Останніми тижнями тривоги все частіше виникали протягом всієї доби – вночі, вранці, вдень і ввечері. При цьому для створення такого ефекту не обов'язково одночасно запускати велику кількість БПЛА. Якщо дрони залітають у район столиці послідовно, кожен наступний може запускати новий цикл «тривога-відбій».
Атаки активно впливають на роботу всього міста. Після відбою людям потрібно залишити укриття, а підприємствам, установам і транспорту відновити робочі процеси. Якщо невдовзі оголошується нова тривога, місто може фактично не встигнути повернутися до нормального режиму.
Окремо журналісти дослідили маршрути реактивних дронів. Зазначається, що траєкторії «шахедів» тепер можуть бути більш звивистими, ніж у звичайних БПЛА: дрони залітають з різних напрямків і кілька разів змінюють курс. Тому вони довше залишаються в районі потенційної загрози, а визначити момент для відбою складніше.
Показовим журналісти називають 28 серпня. У цей день найбільша інтенсивність тривог припала на 17:00–19:00 – вечірній час, коли значна кількість людей повертається з роботи. Саме в цей період, за даними дослідження, росіяни застосували найбільше реактивних дронів.
Зазначається, що тепер швидкість, маневреність і розтягнуті в часі запуски дозволяють використовувати такі дрони не лише для ураження цілей, а й тривалого порушення роботи столиці. У результаті, навіть відносно невелика кількість БПЛА може годинами утримувати Київ у циклі «тривога-відбій-нова тривога».
«Місто опинилося між двома поганими варіантами. Якщо зупиняти роботу під час кожної дронової загрози, Київ може завмирати на більшу частину доби. Якщо і далі працювати, люди залишаються під реальною загрозою – часто без можливості швидко дістатися до безпечного місця», – вказано в дослідженні.
Окремою проблемою залишається захист людей – у столиці досі фактично не вирішено питання мобільних укриттів. В умовах, коли доступних укриттів і засобів перехоплення не вистачає, саме по собі розмежування тривог на жовтий і червоний рівень не усуває небезпеку. І тому, як пишуть журналісти, питання, як людині безпечно пережити тривалу дронову атаку, залишається відкритим.
Нагадаємо, у Києві з 6 вересня офіційно запрацювала нова система сповіщення про повітряні загрози. Тепер містян окремо попереджають про дронову та більш серйозну ракетну атаку. Після цього нові рівні повітряної небезпеки запровадили і по всій Україні.
На інфографіці «Слово і діло» – дані про наймасштабніші літні атаки рф на Україну.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.