На полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку активізувався переговорний процес щодо завершення російсько-української війни. Модерують його США. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що росія та Україна зацікавлені у тимчасовій зупинці взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних із експортом сільськогосподарських товарів. Чи можливе хоча б тимчасове «енергетичне перемир’я»?
На перший погляд логіка подій вказує, що будь-яке «енергетичне перемир’я» між росією та Україною малоймовірне. Про відсутність таких перспектив свідчать заяви деяких російських представників.
Щодо зацікавленості росії та України у тимчасовій зупинці взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних із експортом сільськогосподарських товарів, Марко Рубіо заявив після зустрічі з очільником російського МЗС сергієм лавровим. Але лавров при цьому зазначив, що росія не робитиме паузи у так званій «СВО».
Також 23 вересня кремлівський ватажок володимир путін висловив упевненість у здатності російських військ досягти всіх цілей війни. Фактично це означає збереження максималістського підходу кремля до умов завершення війни.
Конкретні дії російських військових також не свідчать про бажання йти на поступки. У Кремлі роблять велику ставку на удари саме по енергетичній інфраструктурі, аби зробити те, що не вдалося зробити раніше, – схилити Україну до прийняття російських умов припинення війни. Головним інструментом для цього є терор мирного населення.
Зараз росіяни постійними атаками дронів намагаються бити по логістичних вузлах, складських приміщеннях, а в останні дні – й по дата-центрах. Росіяни завдали ударів по українських металургійних підприємствах, а також постійними атаками на морську інфраструктуру та судноплавство істотно ускладнили експорт українського збіжжя. Усе це спрямовано на те, щоб виснажити українську економіку.
Зокрема, останні удари по дата-центрах можуть погіршувати інтернет-зв’язок, суттєво бити по IT-сектору, а також впливати на бізнес, який працює онлайн. Якщо до цього переліку додати ще й підсилення ударів по енергетиці, котрі знову призведуть до тривалих відключень електроенергії, то прийдешня зима може виявитися дуже суворою.
Все це накладається на нестачу боєприпасів до зенітних ракетних комплексів, особливо Patriot, які є основним засобом України для перехоплення російських балістичних ракет. Наслідки ударів балістичними ракетами, окрім постійних тривог через нальоти дронів і ракет, особливо відчувають на собі жителі Києва, Дніпра, Запоріжжя, Одеси, а також інших великих міст України.
Водночас є аргументи й на користь «енергетичного перемир’я».
По-перше, Україна теж завдає болісних ударів по росії. Передусім це удари по НПЗ, які вже призвели до дефіциту пального та зростання цін на нього на території росії. А саме нафтопереробка є одним із ключових елементів російського паливно-енергетичного комплексу, а відтак впливає і на доходи бюджету, і на фінансування війни проти України.
Через дії Сил оборони України також ускладнюється робота російського енергетичного експорту та так званого «тіньового флоту». Експорт енергоносіїв залишається одним із ключових джерел валютних надходжень росії та фінансування її державних витрат.
При цьому росія та Україна є одними з найбільших експортерів зерна на світові ринки. Порушення цього експорту внаслідок війни створює проблеми для країн, які купували українську або російську аграрну продукцію, зокрема для держав Африки. Український аграрний експорт продовжується, але через російську блокаду Чорного моря залишається істотно нижчим за потенційну пропускну спроможність.
Цей перелік обставин доповнює війна, яку США ведуть проти Ірану і яка призвела до зростання світових цін на нафту, а відтак – і до подорожчання дизеля у США. Це створює додаткові політичні проблеми для Дональда Трампа напередодні виборів до Конгресу. У вересневому опитуванні Reuters/Ipsos демократи випереджали республіканців у загальному питанні про вибори до Конгресу на 8 відсоткових пунктів – 44% проти 36%.
Провину за зростання цін на дизель Трамп спробував перекласти на Україну, вимагаючи від Володимира Зеленського припинити удари по російських НПЗ та об’єктах дизельної інфраструктури. Зокрема Трамп 13 вересня прямо закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській дизельній інфраструктурі, пов’язавши їх із глобальним дефіцитом дизеля.
Коли натиснути не вдалося, одним із варіантів для Трампа продемонструвати дипломатичний результат залишається просування хоча б часткового перемир’я. Щоб змусити росію піти на це, у Трампа є «батіг» у вигляді закону Грема-Блюменталя про санкції щодо рф. Закон уже підписаний президентом США і передбачає, зокрема, можливість запровадження мит до 100% щодо окремих країн, які купують російські енергоносії або допомагають обходити санкції.
Де тут вигода для росії? По-перше, Кремль міг би попросити послаблення деяких видів санкцій. По-друге, росія може отримати перепочинок для ремонту НПЗ, які постійно піддаються ударам з боку України. По-третє, повернення НПЗ до експлуатації, а також відновлення нормального експорту агропродукції забезпечать росії додаткові надходження до бюджету, які необхідні для продовження війни.
При цьому, уникаючи ударів по українській енергетиці та морських портах, росія може продовжувати бити по залізниці, дата-центрах, складах та інших об’єктах, від яких залежить функціонування української економіки. Саме тому потенційне «енергетичне перемир’я» може виявитися лише частковим і не означатиме припинення бойових дій загалом. Рубіо сам наголошував, що таке обмежене перемир’я не завершить війну.
Та зрештою, будь-яке перемир’я може бути порушене. Придумати для цього привід, аби поновити удари по енергетиці, вже перебуваючи у більш виграшній позиції, для кремлівського керівництва не становить жодних проблем.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.