Росія відкрила новий етап у війні проти України, розпочавши удари по автомобільних заправках у Києві. У четвер, 10 вересня, дронами було уражено АЗС на Великій Кільцевій дорозі. Сама по собі тактика ударів по АЗС з боку ворога не є новою. Проте цього разу є попередження про системні удари саме по столичних автозаправках. Що це означає для Києва?
Дронову атаку було здійснено по автозаправній станції «Укрнафта», яка розташована у Києві на Великій Кільцевій дорозі, неподалік від ТРЦ «Respublika Park». Факт цього удару офіційно підтвердила й компанія «Укрнафта». Було завдано двох послідовних ударів. Відомо про чотирьох постраждалих, які опинилися неподалік від місця подій. На щастя, ніхто не загинув, оскільки клієнти та працівники заправки вчасно покинули об'єкт. Але саму заправку зруйновано практично повністю.
Напередодні цього інциденту моніторингові канали поширили інформацію про можливі удари щонайменше по 20 столичних АЗС. Пізніше в інтернеті з'явився список АЗС, які росія, начебто, збирається знищити. Всі вони розташовані на великих київських вулицях, проспектах та шосе. Велика Кільцева перебуває саме в цьому списку.
Не можна гарантувати, що цей перелік є справді реальним, так само як не можна стверджувати, що він є вичерпним. Тому у небезпеці може бути будь-яка заправка, у будь-якому місці, у тому числі й неподалік від житлових будинків.
Влучання ракети чи ударного дрона в АЗС здатне спричинити вибух та масштабну пожежу, яку може бути доволі важко загасити. Тому воно вкрай небезпечне не лише для клієнтів чи працівників заправки, а й для тих, хто випадково опинився неподалік.
Практика ударів по АЗС з боку росіян не є новою. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення, під час боїв за Київ, на ділянці Житомирської траси, яка проходить через Київську область, було знищено всі АЗС. Після того, як ворог відступив, деякий час водіям, які подорожували у тому напрямку, рекомендували заправлятися заздалегідь.
Крім того, за даними Міністерства енергетики, за останні пів року понад 300 АЗС у різних областях України були зруйновані або зазнали уражень унаслідок російських обстрілів.
Не можна сказати, що у столиці ворог раніше не намагався бити по АЗС. Принаймні один такий випадок було зафіксовано під час одного з обстрілів у травні 2026 року. Але тепер мова йде про системні удари – і це нове явище для столиці.
Подібні удари не здатні викликати масштабну паливну кризу, на кшталт тієї, що була навесні 2022 року. По-перше, пальне більше не зберігається на великих нафтобазах, як це було до повномасштабної війни, а значна частина постачається «з коліс». По-друге, існує технічна можливість так само «з коліс» забезпечувати й роздрібний продаж пального.
Проте послідовне знищення кількох АЗС на одному напрямку може змусити водіїв шукати іншу можливість заправитися. Це може призвести до черг на тих заправках, де їх раніше не було, а відтак – і до локального дефіциту пального на окремих АЗС.
Велике скупчення людей та автівок також є небезпечним, оскільки ворог може його відстежити та завдати удару з трагічними наслідками. Ще один доволі неявний наслідок: багато АЗС великих мереж під час зимових відключень електроенергії виконували роль «пунктів незламності». Там були наявні дизель-генератори, які не лише дозволяли заправляти транспорт, а й готувати їжу, заряджати гаджети та працювати в інтернеті тим людям, які цього потребували. Якщо удари по енергетиці продовжаться, а в цьому майже немає сумнівів, то практика використання АЗС як «пунктів незламності» буде вкрай ризикованою.
...А про небезпеку вибухів та пожеж на АЗС для навколишніх будинків уже було сказано вище. У цій новій реальності варто виконувати заходи безпеки й не перебувати на АЗС під час повітряних тривог, навіть якщо вона невелика та малопомітна.
Тож удари по АЗС не мають безпосереднього військового значення – вони спрямовані передусім на те, щоб створити додатковий дискомфорт та небезпеку для цивільних мешканців такого великого міста, як Київ. Наміри ворога цілком зрозумілі: зробити життя киян настільки нестерпним, щоб вони безпосередньо тиснули на українське військово-політичне керівництво, аби те виконало всі умови Кремля. Із настанням холодів та відновленням ударів по енергетиці цей тиск буде зростати, оскільки для генераторів необхідне пальне, а купувати його теж треба на АЗС.
Денис Попович, військовий оглядач спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.