На офіційних сайтах Офісу президента та Кабінету Міністрів з’являється все більше електронних петицій від громадян, які стосуються мобілізації. Деякі з них, наприклад ті, що пропонують встановити для чоловіків та жінок однакові правила мобілізації, а також позбавити відстрочок чоловіків, які виховують трьох чи більше дітей, викликають значний суспільний резонанс. Також вони можуть використовуватися ворогом для створення штучних суперечок та поляризації суспільства.
Електронні петиції громадян, які стосуються змін до мобілізаційного законодавства, почали з’являтися на сайтах Офісу президента та Кабінету Міністрів України протягом останніх кількох тижнів. Найбільш «свіжі» варіанти – це петиція щодо необхідності мобілізувати жінок, які не виховують дітей, так само, як і чоловіків. Також зареєстровано петицію щодо мобілізації жінок на рівних умовах із чоловіками. На думку автора, обов’язок захищати державу має однаково стосуватися як чоловіків, так і жінок.
Також фіксувалися звернення громадян щодо необхідності зняти бронь з народних депутатів, артистів, телеведучих, працівників циркових підприємств, які визнані критичними для економіки України, й навіть зі студентів, старших за 30 років. Найбільш резонансною стала петиція, яка пропонує позбавити права на відстрочку чоловіків, які виховують трьох чи більше неповнолітніх дітей.
Саме ця петиція викликала зустрічні звернення з проханнями не позбавляти багатодітних батьків передбачених законом відстрочок від мобілізації, а також доволі жваву дискусію у соцмережах. Прихильники збереження відстрочок звертали увагу на складність виховання трьох чи більше дітей однією жінкою без чоловіка, а також на проблеми післявоєнної демографії, які мають вирішуватися саме шляхом збільшення народжуваності.
Противники відстрочок наполягали, що двох дітей виховувати не менш складно, ніж трьох (маючи на увазі, що батьки двох дітей теж можуть мати право на відстрочку). Також лунали питання, чому троє дітей мають можливість бачити свого тата, а, наприклад, одна чи дві дитини — ні. Можна було побачити емоційні дописи матерів однієї чи двох дітей, які скаржилися, що їм доводиться чекати своїх чоловіків з війни, тоді як матері трьох дітей від такої ситуації захищені.
Згодом, аби зняти напругу, керівник ЦПД Андрій Коваленко офіційно запевнив суспільство, що жодної жіночої мобілізації чи скасування відстрочок для багатодітних батьків в Україні не планується. «Досить розганяти дурню», – додав Коваленко.
Варто зазначити, що електронні петиції громадян – це офіційний інструмент української прямої демократії та можливість спілкуватися з владою. Якщо петиція у певний проміжок часу набере 25 тис. підписів на свою підтримку, державна установа повинна її розглянути та дати відповідь. Такі звернення проходять модерацію і, якщо у них немає закликів до повалення конституційного ладу, нецензурної лексики тощо, публікуються на сайті.
Кожен громадянин має право на подібне звернення. Водночас ніхто не може проконтролювати справжні мотиви авторів петицій, а також подальше роздмухування цієї теми у соцмережах. Ворожі ресурси або анонімні Telegram-канали навмисно підбурюють суперечки, підхоплюють тему, подають петицію як готове рішення, щоб розпалити ворожнечу за ознакою статі або сімейного стану.
Усі ці дії миттєво знаходять поживний ґрунт. Втомлене війною суспільство швидко розподіляється на тих, хто служить або не служить, має бронь чи право на виїзд за кордон або не має таких прав. Виникають суперечки щодо справедливості мобілізації тих чи інших категорій військовозобов’язаних або навіть пошук «крайніх»: чому спочатку треба мобілізувати його, а не мене, чому мій чоловік воює, а твій – ні. Чому не мобілізовують прокурорів, суддів, депутатів, поліцейських, ветеранів спецслужб тощо?
Ось і виходить так, що цілком демократичні форми спілкування громадян України з владою або спроби знайти варіанти справедливої мобілізації використовуються ворогом для розпалювання ворожнечі. У результаті маємо абсолютно парадоксальну ситуацію: замість пошуку тих, хто справді ухиляється від виконання військового обов’язку, відбувається тиск на тих, хто має законне право на відстрочку. Зрештою, хто буквально місяць тому міг уявити, що українське суспільство розділиться за сімейною ознакою — на тих, хто має трьох дітей, і тих, хто не має? Але виявляється, що це ще один спосіб підірвати український тил.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»