Президент Володимир Зеленський призначив новим Головнокомандувачем ЗСУ Михайла Драпатого. Саме ця кандидатура користувалася найбільшою підтримкою серед учасників протестів. Водночас вони й надалі вимагають повернення на посаду міністра оборони Михайла Федорова та заявляють, що продовжуватимуть акції до виконання цієї вимоги. Які перспективи повернення Федорова до Кабінету Міністрів та які виклики чекають на Михайла Драпатого на новій посаді?
Протести проти звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони на вулицях різних українських міст тривають уже тиждень. Окрім поновлення Михайла Федорова на посаді, протестувальники вимагали також звільнення Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Як повідомив Михайло Федоров, між ним і Сирським був конфлікт. І хоча Олександр Сирський заперечив його існування, саме ці напружені відносини, очевидно, стали однією з причин звільнення Федорова, яке викликало масштабні протести.
Найбільш бажаним кандидатом на посаду нового Головнокомандувача ЗСУ замість Олександра Сирського протестувальники вважали генерал-майора Михайла Драпатого. Зрештою, увечері 21 липня президент Володимир Зеленський фактично задовольнив одну з головних вимог протестувальників і призначив саме Михайла Драпатого новим Головнокомандувачем ЗСУ. Новим начальником Генерального штабу замість Андрія Гнатова став Ігор Скибюк. У середу 22 липня ці призначення були закріплені відповідними указами глави держави.
Друга, а можливо, й перша, частина вимог мітингувальників щодо поновлення Михайла Федорова на посаді міністра оборони виконана не була. І, найімовірніше, вже не буде. Виконувачем обов'язків міністра оборони призначено Євгенія Хмару. Саме з ним обговорювалися всі кадрові зміни у військовому командуванні. Саме з Євгенієм Хмарою новий Головнокомандувач Михайло Драпатий обговорював свої перші кроки на новій посаді. Саме Хмарі та Драпатому Володимир Зеленський окреслив першочергові завдання. За словами президента, це – «закриття неба, питання ТЦК, питання нормального обличчя мобілізації».
Натомість Михайлу Федорову, як повідомив Володимир Зеленський, було запропоновано низку посад. Зокрема, посаду віцепрем'єр-міністра з військових інновацій, який координуватиме впровадження нових технологій між Міністерством оборони України, Генеральним штабом та Головнокомандувачем ЗСУ. У відповідь на це Федоров зазначив, що не погодиться ні на яку іншу посаду, окрім міністра оборони.
Оскільки Володимир Зеленський, судячи з усього, не збирається повертати Михайла Федорова на посаду міністра оборони, організатори протестів уже оголосили акції безстроковими. Вони заявили, що виходитимуть на протест доти, доки влада не почує їхні вимоги. Варто відзначити високу політичну суб'єктність українських протестувальників, які своїми діями здатні впливати на кадрові рішення, що вони вважають несправедливими. Це свідчить про високий рівень розвитку громадянського суспільства в Україні.
Поки що незрозуміло, як далеко готові зайти протестувальники, адже навіть безстрокова акція сама по собі навряд чи змінить рішення президента. Для цього потрібні подальші дії, які, своєю чергою, потребують відповідальності, організації та лідерства. Нарощування протистояння між громадянами та главою держави загрожує значними безпековими ризиками в умовах війни, що триває.
Серйозні виклики стоять і перед Михайлом Драпатим. Новий Головнокомандувач користується великою довірою суспільства та авторитетом в армії. Але народний кредит довіри витрачається швидко, тому Михайлу Драпатому доведеться постійно доводити, що люди довіряють йому не випадково.
Однак Головнокомандувач ЗСУ – не чарівник. Під час війни з таким противником, як росія, він стикається з низкою об'єктивних, а іноді й майже непереборних обставин. Йдеться, зокрема, про ресурсну перевагу ворога, нестачу зенітних перехоплювачів для прикриття українських міст від балістичних ударів, спроби росіян захопити всю Донецьку область, загрозу нового наступу на Чернігівщину, удари по морській логістиці України та інші виклики.
Водночас необхідно продовжувати контратаки на південному напрямку, успішну кампанію далекобійних ударів по території росії, а також ізоляцію Криму й знищення ворожої логістики на півдні та сході. Для цього необхідні ресурси. Один із ключових ресурсів – люди. Тож мобілізацію доведеться продовжувати, поки що спираючись на нинішню, непопулярну модель, адже створити нову за короткий час практично неможливо. До того ж Головнокомандувач не має для цього достатніх повноважень.
Тому в перші місяці роботи Михайла Драпатого на посаді Головнокомандувача ЗСУ суспільство може взагалі не побачити жодних кардинальних змін. На перший план тут вийдуть його досвід, лідерські якості та здатність досягати успіхів на полі бою. Не менш важливими залишатимуться й терпіння суспільства та розуміння того, що навіть найкращі рішення потребують часу, аби принести результат.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.