Російські шпигуни переправляють із Японії компоненти, які можуть використовуватися для потреб армії рф. За даними The New York Times, цьому сприяють слабке японське законодавство про шпигунство та потужна технологічна галузь країни.
Про це пише The New York Times із посиланням на західних розвідників, урядові документи та джерела у кількох країнах.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну десятки російських розвідників, яких західні країни вислали зі своїх територій, перебралися до Японії.
За словами співрозмовників видання, у Токіо працює підрозділ військової розвідки ГРУ – так звана 20 дирекція.
Російські агенти, видаючи себе за дипломатів або бізнесменів, купують чи викрадають елементи, які потім переправляють до рф через треті країни.
Джерела NYT стверджують, що операцією керує 49-річний Максим Фільченков, який працює під прикриттям співробітника російської авіакомпанії Aeroflot. Зокрема, він займається пошуком обладнання.
Також російські агенти використовують мережу компаній-посередників для доставки товарів до росії. Однією з таких компаній видання називає японську Proco Air, яка позиціонує себе як «міст між Японією та рф».
Водночас сама компанія заявляє, що перевозить лише дозволені товари.
За оцінкою української влади, близько 90% російських ракет і безпілотників містять японські компоненти.
Зокрема, після удару рф по житловому будинку в Києві у травні слідчі виявили в ракеті Х-101 японський комп’ютерний модуль, який заборонено експортувати до росії.
Україна неодноразово передавала Японії докази того, що її компоненти використовують у російській зброї.
The New York Times зазначає, що Токіо підтримує Україну, однак повільно реагує на загрозу через особливості власного законодавства. Зокрема, Японія не має окремої зовнішньої розвідувальної служби.
Нагадаємо, нещодавно Україна передала ЄС повний перелік західних компонентів, виявлених у російських ракетах та просить перекрити Москві шляхи обходу санкцій.
Як відомо, військова промисловість рф покладається не лише на іноземні технологічні компоненти, а й на імпортне обладнання. Згідно з даними «War & Sanctions» ГУР, країна-агресорка використовує понад півтори тисячі верстатів закордонного походження. У лідерах – трійка головних промислових інноваторів: Німеччина, Японія та США. Повний список виробників – на нашій інфографіці.
Також журналісти «Слово і діло» дослідили, звідки росія взяла імпортні деталі для дрона «Герань-4» .
Нещодавно стало відомо, що китайські компанії продовжують постачати до Ірану та росії компоненти для виробництва ударних дронів, зокрема Shahed-136, попри санкції США.
До того ж розвідка з’ясувала, що росія формує резервний «тіньовий флот» для обходу майбутніх санкцій ЄС.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.