На росії з початку 2026 року почали масово видавати мобілізаційні розпорядження. Це відбувається під час відвідин воєнкоматів, куди людей викликають для «уточнення даних». Ці заходи означають підготовку до масової мобілізації. Проведення такої підготовки підтвердив і президент Володимир Зеленський. То буде мобілізація на росії чи ні? І якщо буде, то коли?
Масову видачу мобілізаційних розпоряджень на росії помітили приблизно у березні–квітні 2026 року, через пошукові запити у Google та Yandex. Раптом з’явилося багато росіян, які почали цікавитися, що таке мобілізаційне розпорядження, скільки часу воно є дійсним та що означає, якщо його вклеїли у військовий квиток.
А мобілізаційне розпорядження – це зобов’язувальний документ, який містить вимогу до військовозобов’язаного у разі оголошення мобілізації прибути у визначений час та у визначене місце для відбуття у війська. Фактично це прямий наказ, який має бути виконаний відразу після оголошення мобілізації та без отримання додаткової повістки. Якщо цей наказ буде проігнорований, на порушника може чекати кримінальна відповідальність.
Такі мобілізаційні розпорядження росіяни почали отримувати після прибуття до воєнкоматів, куди їх викликали під приводом уточнення військово-облікових даних. Всі ці заходи є прямою підготовкою до примусової мобілізації: щойно вона буде оголошена – всі ті, хто отримав мобілізаційне розпорядження, протягом 24 годин мають відбути у війська у складі заздалегідь визначених команд.
Підготовку до мобілізації у росії підтвердив і президент Володимир Зеленський. Він також відзначив факт видачі мобілізаційних розпоряджень. За словами президента України, мова йде про десятки тисяч додатково призваних людей, які мають «компенсувати особливо високі втрати російської армії на окупованій території України».
То чи буде оголошена мобілізація на росії чи ні? Тут треба згадати, що восени 2022 року – з вересня по листопад – на рф уже була проведена часткова мобілізація, в рамках якої, за офіційними даними, було призвано понад 300 тисяч людей. Тригером до цієї мобілізації стала серія поразок російської армії – обвал фронту у Харківській області, а також відступ з Херсона. Цей набір дозволив стабілізувати фронт, але призвів до акцій протесту у різних регіонах рф, зокрема у Дагестані; підпалів воєнкоматів, а також різкого відтоку людей за кордон. За різними оцінками, до 1 жовтня 2022 року за кордон втекло до 1 мільйона росіян.
Мобілізацію (тобто видачу повісток) було зупинено усним розпорядженням тодішнього міністра оборони рф сергія шойгу, але юридично мобілізація діє й досі, оскільки існує указ президента володимира путіна від 21 вересня 2022 року про її початок, але не існує указу про її завершення. Ця обставина дає можливість російському керівництву у будь-який час перезапустити цей процес.
Мобілізація – це завжди примусове явище. Проте, зробивши висновки із негативного досвіду 2022 року, російське керівництво перейшло до прихованих форм комплектування армії, запропонувавши добровільний рекрутинг. Усім охочим укласти контракт з міноборони рф пропонувалися одноразові виплати, які подекуди доходили до 4–5 млн рублів, а також високе грошове утримання – 195–210 тис. рублів на місяць.
Такі умови були вельми привабливими для найбільш зубожілих верств населення, особливо для тих, хто мав борги по кредитах. Дехто з «контрактників» за кілька років не міг заробити суму, яку йому пропонували за укладення контракту. Така схема рекрутингу працювала аж до кінця 2025 року. Крім цього, в армію активно вербували ув’язнених, обіцяючи їм звільнення з місць позбавлення волі, іноземців (часто обманним шляхом) й навіть жінок.
Проте з кінця 2025 й на початку 2026 року «контрактна» схема комплектування почала ламатися. Причиною стали високі втрати російської армії, які вже неможливо було перекрити рекрутингом; все більше й більше інформації про «м’ясні штурми», які є квитком в один кінець, про беззаконня та свавілля командирів, знущання над солдатами тощо. За оцінками української сторони та OSINT-аналітиків, протягом останніх п’яти місяців масштаби втрат російської армії перевищують темпи набору.
Саме ця обставина і є головною причиною, чому путін може оголосити другу хвилю мобілізації. Схоже, інших достатніх резервів для захоплення Донецької області у нього просто немає. Другий варіант – зупинитися. Тим паче, що ситуація на фронті для росіян поступово ускладнюється, а у тилу шириться економічна криза і зростає невдоволення населення як самими наслідками війни, так і діями влади.
Проте путін зупинятися не збирається, але й остаточне рішення щодо перезапуску примусової мобілізації ухвалювати не поспішає. Ба більше, він робить усе, щоб не йти на цей крок. Російське керівництво заманює студентів на контракт до російських військ безпілотних систем, спускаючи до вишів відповідні квоти. Подібні квоти спускаються й на підприємства, щоб їхні керівники переконували працівників укласти контракт на війну проти України. Крім того, 26 травня путін погодив списання прострочених боргів до 10 млн рублів для нових рекрутів, які уклали контракт із міноборони рф починаючи з 1 травня 2026 року строком від одного року. Списати можна заборгованість, яка виникла до 1 травня 2026 року. Це ще один спосіб заманити людей на війну — розміняти життя на погашення непідйомних боргів.
Чому ж путін зволікає з ухваленням остаточного рішення, якщо його армія несе втрати і практично не просувається вперед? Є дві причини. Перша – неочевидна. Путін не оголошує мобілізацію, бо, на його думку, вона не потрібна. З його публічних виступів видно, що путін свято впевнений, що він перемагає: російська армія просувається вперед та незабаром захопить Донецьку область. Цю «теплу ванну» для нього утворили його ж генерали, своїми брехливими доповідями про неіснуючі захоплення українських міст. Ця інформація створила у путіна викривлену картинку реальності, яку він ретранслює і на внутрішній, і на зовнішній контур.
Так зрештою трапляється з будь-яким автократом чи диктатором — його занурюють в інформаційну бульбашку, доповідаючи лише те, що він хоче чути.
Друга причина – цілком очевидна. Це той самий негативний досвід 2022 року, який у 2026 році може стати ще гіршим, чого не можна допустити перед виборами у держдуму рф, які заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Будь-яке народне невдоволення через будь-яке непопулярне рішення може зіпсувати передвиборчу картинку.
Водночас це означає, що після виборів у держдуму ймовірність мобілізації може зрости у рази. Але вона може бути оголошена й до виборів, якщо повториться ситуація 2022 року й російська армія зазнає поразки на фронті. Хоча треба розуміти, що це лише наша логіка. Остаточне рішення ухвалює тільки путін, а він керуватиметься лише власними мотивами.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»