Ініціатива канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо запровадження для України статусу «асоційованого членства» в ЄС викликала стриману реакцію в Брюсселі. Частина дипломатів сумнівається у її юридичній та практичній реалізованості, тоді як Єврокомісія наголошує на необхідності дотримання «оцінки за досягненнями» у процесі розширення блоку.
Про це пише Euronews.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував запровадити для України формат «асоційованого членства» в ЄС із поступовим доступом до інституцій та програм. Ініціатива викликала суперечливу реакцію в Брюсселі через юридичні та політичні ризики.).
У листі до європейських лідерів Мерц пропонує створити спеціальний формат, який дозволив би Україні брати участь у роботі окремих інституцій ЄС без права голосу та отримувати доступ до частини європейських програм фінансування. Передбачається, що інтеграція відбуватиметься поступово крок за кроком.
Крім того, канцлер Німеччини пропонує надати Києву можливість звертатися по допомогу до країн ЄС у разі збройної агресії, посилаючись на статтю 42.7 Договору про ЄС. На його думку, це могло б стати додатковим елементом безпекових гарантій для України та стримуючим фактором для росії.
Утім, у Брюсселі ініціатива викликала суперечливу реакцію. Частина дипломатів назвала лист Мерца поспішним і недостатньо узгодженим із партнерами, особливо напередодні можливого просування переговорів про вступ України до ЄС.
Інші представники ЄС висловили сумніви щодо правової основи пропозиції, зазначивши, що реалізація такого формату, ймовірно, вимагала б змін до європейських договорів.
Водночас у Єврокомісії загалом позитивно оцінили саму ідею активізації інтеграції України. Там підкреслили, що розширення ЄС є «геостратегічною інвестицією у безпеку та стабільність Європи», а процес має залишатися заснованим на принципі оцінки прогресу кожної країни.
Нагадаємо, Німеччина виступила з ініціативою запровадити для України проміжний статус «асоційованого члена» ЄС, який діятиме до моменту її повноправного приєднання і має частково закрити потребу Києва у прискоренні євроінтеграції.
Подібні альтернативні формати, орієнтовані здебільшого на безпекову взаємодію України та ЄС, раніше вже спільно пропонували французька та німецька сторони.
Зі свого боку, офіційний Київ розраховує запустити роботу за всіма шістьма переговорними кластерами вже до липня 2026 року, щоб вийти на етап підписання фінального договору про членство в ЄС у 2027 році.
Утім, європейські партнери вважають цей графік занадто оптимістичним, наголошуючи на важливості поступового процесу, де в пріоритеті будуть реальні реформи, а не швидкість.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.