Російський диктатор володимир путін має дедалі менше «хороших варіантів» для продовження війни проти України, оскільки російська армія не демонструє значного просування на фронті, а західні санкції поступово виснажують економічні та військові ресурси Кремля.
Про це заявив керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін у коментарі Reuters.
Він зазначив, що росія перебуває у п’ятому році повномасштабної війни в ситуації, коли втрати на фронті перевищують темпи поповнення особового складу. За його словами, це створює довгостроковий тиск на російську армію, а можливе рішення про загальну мобілізацію було б політично ризикованим і могло б викликати невдоволення всередині країни.
«Росія на п’ятому році повномасштабної війни втрачає більше військових, ніж здатна поповнювати свої ряди, а проведення загальної мобілізації було б надзвичайно непопулярним і могло б загрожувати внутрішній стабільності. Усе це разом формує ситуацію, коли навіть частина російського керівництва усвідомлює масштаб проблеми. Важко сказати, як саме на це реагує путін, але, ймовірно, ці фактори дедалі більше впливають на його ухвалення рішень», – сказав керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
Окремо він звернув увагу на економічний стан росії, який, за його словами, погіршується через санкції проти фінансового сектору та обмеження експорту нафти. Саме ці заходи, на його думку, найбільше скорочують доходи російського бюджету та ускладнюють фінансування війни. Водночас у Кремлі заявляють, що економіка адаптується до санкцій, хоча ознаки уповільнення вже фіксуються.
За оцінками розвідки, російські війська останніми місяцями демонструють одні з найнижчих темпів просування з 2023 року, що свідчить про виснаження наступального потенціалу. Попри це, Москва продовжує наполягати на досягненні своїх військових цілей, зокрема контролі над усім Донбасом, тоді як Україна відкидає такі вимоги.
Естонська розвідка також вважає, що навіть у разі потенційного завершення активної фази бойових дій росія збереже значну військову присутність біля кордонів України та, ймовірно, продовжить посилювати свій військовий потенціал на західному напрямку.
Крім того, за оцінками Таллінна, Москва може надалі підтримувати високий рівень військової активності та здійснювати гібридні операції проти країн Заходу, включно з диверсійними діями, які, на думку естонської сторони, Кремль розглядає як такі, що не призводять до прямої ескалації великої війни.
За оцінкою розвідки, наразі немає ознак «великого прориву» у напрямку миру, а стратегічні цілі Кремля щодо України залишаються незмінними, попри зростаючий економічний і військовий тиск.
Нагадаємо, у квітні в Центрі протидії дезінформації повідомили, що у Кремлі нині опрацьовують щонайменше три можливі сценарії подальшого перебігу війни проти України. Один із них передбачає спробу поступового заморожування бойових дій.
Раніше європейські посадовці висловлювали думку, що війна росії проти України може тривати ще від одного до трьох років, попри численні дипломатичні зусилля США щодо досягнення мирної угоди.
Також ЗМІ писали про те, що керівники провідних європейських спецслужб скептично оцінюють перспективу укладання мирної угоди між Україною та росією у 2026 році, попри оптимістичні заяви президента США Дональда Трампа.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.