Поки на фронті в Україні тривають бої, за майже 16 тисяч кілометрів від Києва українські науковці ведуть іншу боротьбу – дипломатичну та геополітичну. Антарктична станція «Академік Вернадський» перетворилася для України не лише на наукову базу, а й на важливий інструмент міжнародного впливу у протистоянні з росією.
Про це йдеться у статті Politico.
На віддаленій станції серед льодовиків Антарктиди зараз працюють 14 українців. Вони підтримують роботу бази навіть під час повномасштабної війни, адже Київ вважає присутність у регіоні стратегічно важливою.
За словами керівниці експедиції, метеорологині Анжеліки Ганчук, закриття станції навіть на рік могло б означати втрату України в Антарктиці назавжди.
У матеріалі зазначається, що Україна розглядає свою присутність у полярному регіоні як спосіб зберегти місце за столом держав, які ухвалюють рішення щодо Антарктиди. Йдеться про міжнародну систему управління континентом, де рішення ухвалюють консенсусом 29 країн-учасниць.
Саме тому українська антарктична програма тепер має не лише наукове, а й політичне значення.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше заявив, що присутність України в Антарктиці та Арктиці є елементом національної безпеки й додатковим інструментом зовнішньої політики.
У травні в японській Хіросімі проходить щорічна консультативна зустріч країн Антарктичного договору. На тлі війни протистояння між західними країнами та росією дедалі більше впливає навіть на питання, пов’язані з Антарктикою.
Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий заявив, що Україна використовує міжнародні майданчики, аби постійно нагадувати про російську агресію.
Після початку повномасштабного вторгнення частина українських полярників пішла воювати. За даними Politico, 32 співробітники антарктичної програми долучилися до ЗСУ, а восьмеро з них зазнали тяжких поранень.
Попри війну Україна продовжує розвивати співпрацю з іншими державами в Антарктиці. До спільних досліджень уже долучаються науковці з Мексики, Колумбії, ЄС, Великої Британії та Туреччини.
Окрему роль відіграє український криголам «Ноосфера», який після 2022 року фактично став ще й дипломатичним інструментом України. Судно використовується для міжнародних експедицій та підтримки партнерських програм.
Журналісти Politico зазначають, що для України антарктична база стала своєрідним «м’яким фронтом» війни – місцем, де наука, дипломатія та геополітика переплітаються навіть серед айсбергів і колоній пінгвінів.
Нагадаємо, нещодавно роботу на станції завершила ювілейна 30-та експедиція українських полярників. А на інфографіці «Слово і діло» можна дізнатися, скільки бюджетних коштів витрачається на дослідження Антарктиди.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.