Поїздка групи українських школярів до Гамбурга, організована для «відпочинку від війни», виявила глибокий розрив у сприйнятті безпекових загроз між українцями та європейцями. Підлітки, які чотири роки живуть в умовах бойових дій, розкритикували німецьку владу та медіа за відсутність протоколів захисту на випадок масштабних атак.
Про це пише Der Spiegel за підсумками візиту 24 підлітків із Київщини до ФРН.
Замість культурної інтеграції, німецька сторона зіткнулася з жорстким запитом на безпекову експертизу. Під час зустрічей у ратуші Гамбурга та провідних медіахолдингах українські школярі (14–16 років) ставили питання, до яких місцеві чиновники та менеджери виявилися не готовими. Зокрема, підлітків цікавили конкретні заходи захисту Гамбурзького порту як стратегічного об'єкта, плани роботи телеканалів в умовах бомбардувань та наявність автономних систем енергозабезпечення. Більшість відповідей німецької сторони звелися до визнання того, що подібні сценарії не розглядалися як пріоритетні.
«Ви справді зовсім не готові», – резюмував один із учасників групи після серії зустрічей, вказавши на ілюзорність мирного життя в Європі.
Окрім безпекових питань, українська молодь відзначила низький рівень цифровізації та надмірну бюрократію в Німеччині. Зокрема, подив спричинили відсутність систем електронного голосування у місцевих депутатів, повільні темпи відновлення енергомереж після аварійних ситуацій, а також складні та застарілі процедури вступу до університетів.
Також репортаж підкреслює радикальну зміну пріоритетів української молоді. Школярі постійно відстежують лінію фронту через моніторингові ресурси (DeepStateMap) та критично оцінюють ефективність міжнародних організацій, таких як ЮНЕСКО. Замість розваг, більшість учасників фокусуються на вивченні ШІ, психології та військових технологій. Крім того, підлітки принципово відмовляються від російського контенту та мови в публічному просторі, називаючи її «мовою ворога».
На думку оглядачів Der Spiegel, цей візит продемонстрував появу покоління, яке за рівнем політичної зрілості та розуміння реальних загроз значно випереджає європейських однолітків. Для них повернення в Україну під звуки сирен є більш зрозумілим, ніж «непідготовлений» спокій Німеччини.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, скільки українських дітей перебувають у Європі, рятуючись від війни.
Також на наших інфографіках – як змінювалася кількість українських біженців у Європі за 4 роки великої війни і які європейські країни витратили найбільше грошей на допомогу українським біженцям.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.