Держдума рф ухвалила у першому читанні поправку до закону «Про оборону». Вона дозволяє президенту росії вводити війська до інших країн для «захисту» росіян, затриманих за кордоном за рішенням міжнародних та національних судів. Чим це загрожує європейським країнам?
Зміни до законів «Про оборону» та «Про громадянство», які державна дума росії ухвалила у першому читанні 14 квітня 2026 року, офіційно наділяють президента рф правом ухвалювати рішення про «екстериторіальне» використання збройних сил для «захисту» росіян за кордоном.
Приводом для військового втручання може стати арешт, затримання або кримінальне переслідування громадян рф за рішеннями іноземних чи міжнародних судів. Рішення про таке втручання президент рф ухвалює одноосібно. Це означає, що теоретично війна може розпочатися навіть після того, як громадянин росії за кордоном у нетверезому стані на авто зіб’є людину на переході та отримає за це кримінальне покарання, яке не сподобається Кремлю.
Недооцінювати цей документ вкрай небезпечно, оскільки він створює підґрунтя для нападу росії на будь-яку державу, де були затримані її громадяни, і така дія буде формально законною з точки зору російського законодавства. Відомо, що кремлівський лідер володимир путін часто намагається створювати «законні» підстави для початку бойових дій – і це саме такий випадок.
Найбільш відомий приклад – визнання росією терористичних «ДНР» та «ЛНР» 21 лютого 2022 року, що стало юридичною основою для повномасштабного вторгнення в Україну, яке розпочалося через три дні. Тепер, після ухвалення законопроєкту 14 квітня, всі юридичні підстави для нападу на ту чи іншу країну вже створені. Залишається лише висунути претензії. Інтрига полягає в тому, яку саме країну оберуть жертвою і коли це станеться.
Росія вже доволі конкретно окреслює свої агресивні плани. 15 квітня, наступного дня після ухвалення змін до закону «Про оборону», міністерство оборони рф опублікувало інформацію про філії 11 українських підприємств у Європі – у Великій Британії, Данії, Латвії, Німеччині, Нідерландах, Литві, Польщі та Чехії, які виробляють дрони. Ще 10 компаній названі виробниками комплектуючих у Чехії, Ізраїлі, Туреччині, Італії, Іспанії та Німеччині.
Заступник голови радбезу рф дмітрій мєдвєдєв, коментуючи цей перелік, назвав його «списком потенційних цілей для російських військових». Можна вважати мєдвєдєва блазнем, проте він часто озвучує те, що поки не говорять публічно ті, хто в росії реально ухвалює рішення.
Існує аргумент, що росії буде складно воювати на два фронти, оскільки вона глибоко втягнута у війну проти України. Однак не обов’язково, що напад на умовну Латвію, Литву чи Естонію відбуватиметься за сценарієм лютого 2022 року з концентрацією військ на кордонах і просуванням механізованих колон.
Сучасна війна дедалі більше переходить у площину застосування дронів. Темпи виробництва БПЛА різних типів у росії, за наявними оцінками, можуть сягати до 400 одиниць на добу. За таких умов достатньо приблизно 72 годин, щоб накопичити до 1000 дронів для масованої атаки.
Такий удар може бути комбінованим. Разом із дронами росія може застосувати крилаті та балістичні ракети. Наприклад, у ніч на 15 квітня росіяни випустили по Україні 3 балістичні ракети та 324 дрони різних типів. Протягом наступної доби – 15–16 квітня – було застосовано ще 19 балістичних ракет «Іскандер-М», 25 крилатих ракет Х-101 та «Іскандер-К», а також 659 різних БПЛА.
Оскільки попередній масштабний обстріл України відбувся 3 квітня, росії знадобилося лише 12 днів, щоб накопичити таку кількість засобів ураження, не припиняючи активних бойових дій. Крім України, на сьогодні фактично немає держави, чия протиповітряна оборона могла б ефективно протистояти такій масованій комбінованій атаці. Для невеликих європейських країн подібний удар міг би мати критичні наслідки, після яких росія намагалася б нав’язати свої умови для миру. У такому сценарії навіть не обов’язково одразу вводити війська, а реакція НАТО могла б сильно запізнитися.
Саме тому не варто недооцінювати здатність росії діяти на кількох напрямках одночасно. Рішення держдуми рф від 14 квітня – це тривожний сигнал для європейських країн, особливо для найближчих сусідів росії.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.