Міністри фінансів та енергетики країн G7 у понеділок, 30 березня, зберуться на екстрене онлайн-зібрання, щоб обговорити шляхи обмеження економічних наслідків війни між США та Ізраїлем проти Ірану.
Про це повідомляє Politico.
Як зазначається, до зустрічі також приєднаються голови центральних банків, що, за словами міністра фінансів Франції Роланда Лескюра, відбувається вперше за 50 років для такої групи міністрів.
Дипломати, ознайомлені з підготовкою до зустрічі, повідомляють, що серед можливих заходів реагування – використання стратегічних нафтових резервів та навіть встановлення обмежень на ціни на нафту. Втім, сподівання на масштабні рішення скромні: попередні збори G7 не завершувалися спільними діями, і наразі невідомо, чи буде ухвалено спільну заяву.
Також як відомо, через відсутність міжнародної координації країни ЄС активізують національні заходи. За останні два тижні Угорщина запровадила ліміт на ціни пального, Іспанія виділила 5 млрд євро для пом’якшення наслідків війни, Італія та Ірландія знизили акцизи на паливо, а Франція оголосила адресну допомогу постраждалим секторам економіки.
Європейська комісія готує власний пакет заходів, який може включати фінансову підтримку промисловості, пом’якшення правил державної допомоги та компенсації для системи торгівлі викидами вуглекислого газу. Дипломати наголошують на терміновості цих кроків, попереджаючи про ризик глобальної рецесії через високі ціни на енергоносії.
На тлі економічних дискусій тривають дипломатичні напруження. Минулого тижня на сесії G7 щодо України відбувся «професійний, але різкий» обмін думками між головним дипломатом ЄС Каєю Каллас та держсекретарем США Марко Рубіо щодо тиску на росію. У питанні Ірану Рубіо заявив, що США вітають допомогу європейських союзників у Ормузькій протоці після зниження напруженості, хоча президент Дональд Трамп критикує Європу за «страхливість».
Одночасно Бахрейн та ОАЕ готують резолюцію ООН для отримання правового підґрунтя для можливих військових дій у протоці, а Франція розглядає схожі заходи, але без залучення ООН.
Нагадаємо, на тлі війни з Іраном, яка триває місяць, США збільшили свій контингент на Близькому Сході до 50 тисяч військових.
Повідомлення про те, що Вашингтон розглядає можливість наземної операції для захоплення іранського нафтового хабу на острові Харг, з'являються не вперше. Проте аналітики скептично оцінюють ці плани: наявних сил недостатньо для масштабного вторгнення. Для порівняння, під час кампанії в Іраку 2003 року коаліція задіяла 250 тисяч солдатів, а Ізраїль у Газі в 2023 році розгорнув понад 300 тисяч.
Також як відомо, президент США Дональд Трамп заявляв своєму оточенню, що прагне уникнути затяжної війни з Іраном і розраховує завершити конфлікт впродовж найближчих кількох тижнів.
А раніше ЗМІ писали про те, що США, ймовірно, визначили 9 квітня як орієнтовну дату завершення війни з Іраном.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.