Українські дрони втретє за тиждень атакували російські нафтові порти «Усть-Луга» та «Приморськ» у Ленінградській області. Це великі стратегічні порти, які забезпечують значну частку експорту нафтопродуктів росії. Внаслідок цих ударів російський бюджет зазнає збитків, що прямо впливає на здатність рф вести війну проти України. Завдяки чому вдається досягати таких успіхів?
У ніч проти 27 березня українські безпілотники атакували нафтові порти «Усть-Луга» та «Приморськ» у Ленінградській області на Балтиці. Це вже третя атака за тиждень, яка призвела до масштабних пожеж і значних збитків. Під час однієї з таких атак було пошкоджено три нафтові танкери, п’ять резервуарів із паливом, три причали та обладнання компанії «Новатек», яка займається видобутком природного газу на території росії. Внаслідок останньої атаки 27 березня повідомлялося про детонацію щонайменше ще одного резервуара в порту «Усть-Луга».
Ці порти забезпечують до половини експорту нафтопродуктів росії. Загалом, за даними Reuters, через атаки українських безпілотників, захоплення танкерів та припинення роботи нафтопроводу «Дружба» щонайменше 40 відсотків потужностей росії з експорту нафти було виведено з ладу. Це еквівалентно приблизно двом мільйонам барелів на добу.
Удари українських БПЛА не обмежуються об’єктами у Ленінградській області — вони охоплюють всю європейську частину рф. Водночас експорт нафти є одним з основних джерел бюджетних надходжень для росії. Зрозуміло, що, знищуючи подібні об’єкти та блокуючи експорт нафти, ми знекровлюємо російський бюджет, а отже суттєво обмежуємо можливості росії вести війну проти України.
Завдяки чому вдається досягати таких успіхів? Deepstrike (тобто удари по об’єктах у глибині території рф) стають можливими, зокрема, завдяки middlestrike — ударам на середніх дистанціях. Зокрема по ворожих засобах ППО, які розгорнуті на тимчасово окупованих територіях України.
Middlestrike активізувалися в останні місяці. Для атак на середні дистанції українці використовують вітчизняні ударні дрони FP-2 із радіусом дії близько 200 км, але зі значно більшою, порівняно з далекобійними дронами FP-1, бойовою частиною — до 105 кг.
Цього достатньо для суттєвого пошкодження або повного знищення радіолокаторів, пунктів бойового управління, пускових установок та інших складових комплексів ППО. Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, протягом зими 2025–2026 років вдалося уразити 55 російських систем ППО, зокрема ЗРК, радари, станції спостереження та іншу спеціальну техніку.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Броуді («Мадяр») додав, що протягом першої половини березня, тобто вже після завершення календарної зими, вдалося уразити ще 23 об’єкти ворожої ППО. Знищуються комплекси ППО, розгорнуті на окупованих територіях Донецької, Запорізької, Херсонської областей та Криму. Це не лише ЗРК малого радіусу дії (до 20 км) — «Тор», «Тунгуска» чи «Оса», але й великі системи середньої або великої дальності (250–300 км) — ЗРК С-300, С-300В чи С-400 («Тріумф»), які здатні збивати крилаті й навіть балістичні ракети.
Коли такі системи виводяться з ладу, у протиповітряній обороні на тих напрямках, які вони прикривали, утворюються коридори, через які наші далекобійні дрони та ракети можуть потрапляти вже на територію рф. Оскільки зенітно-ракетний комплекс не можна виготовити або відремонтувати за один день, а прифронтові території та лінія фронту потребують постійного прикриття від повітряних ударів, росія змушена терміново шукати заміну. Таку заміну знаходять у глибині території рф, передислоковуючи засоби ППО на окуповані території України.
Але так поступово оголюється російський тил, що робить підприємства ОПК, нафтопереробні заводи, арсенали та інші «цікаві» об’єкти ще більш вразливими для українських ударів. Саме так вдалий middlestrike забезпечує успішний deepstrike.
На сьогодні неможливо спрогнозувати, коли російська система ППО остаточно «ляже на бік», проте її вже катастрофічно не вистачає. І про це свідчить системне добивання стратегічно важливих портів у Ленінградській області. Цілком можливо, росіянам доведеться послаблювати протиповітряну оборону Москви — і це теж стане важливим результатом таких ударів.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.