Європейський Союз готується до затяжної енергетичної кризи після ракетного удару Ірану по газовій інфраструктурі Катару, який може спричинити багаторічний дефіцит на ринку.
Про це пише Bloomberg.
Під час саміту в Брюсселі лідери ЄС відкрито говорили про погіршення економічної ситуації та закликали припинити атаки на енергетичні об’єкти в межах війни між США, Ізраїлем та Іраном.
Bloomberg пише, що свої побоювання щодо серйозності ситуації висловили прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, прем’єр Нідерландів Роб Джеттен та президент Франції Еммануель Макрон. Усі вони зійшлися на думці, що нинішня криза може мати довгострокові наслідки для всього світу.
Як відомо, що поштовхом до нової хвилі кризи став удар по комплексу Рас-Лаффан – найбільшому у світі виробнику скрапленого природного газу. За оцінками, пошкоджено потужності, які забезпечують значну частку експорту СПГ, а їх відновлення може зайняти до п’яти років.
На тлі цього ціни на газ у Європі вже зросли до максимумів за останні три роки. Стрибок цін уже обійшовся Європі додатковими 7 млрд євро ($8,1 млрд) за останні два тижні. Такі підрахунки оприлюднила Єврокомісія.
У Європейському центробанку попереджають: якщо перебої затягнуться, інфляція в єврозоні може сягнути 6,3%, а економіка – тимчасово піти в рецесію.
Як пише Bloomberg, на тлі світових проблем з нафтою та газом, у ЄС знову активізували дискусію про енергетичну незалежність. Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив, що Європа має опиратися на ті ресурси, які має.
«Майбутнє – не за нафтою і газом, а за сонцем і вітром», – сказав Санчес.
Утім, поки що в ЄС шукають короткострокові рішення – від податкових послаблень, знижок на електроенергію та до змін у системі торгівлі викидами.
Пропозицію щодо викидів підтримали десять держав Євросоюзу, серед яких Італія та Польща. Це може знизити витрати бізнесу на оплату викидів вуглецю, але таке послаблення позбавить бюджет важливих надходжень і сповільнить перехід до «зеленої» енергетики.
Зазначається, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив, що радикальних змін не планується, лише «точкові коригування». А голова ЄЦБ Крістін Лагард зауважила, що антикризові заходи мають бути тимчасовими та виваженими.
Нагадаємо, ціни на газ у Європі підскочили через іранські удари по найбільшому заводу СПГ у Катарі.
Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС не збирається переглядати плани щодо відмови від російського газу і має намір припинити весь імпорт зрідженого газу з рф до кінця 2026 року.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.