Президент Володимир Зеленський заявив, що росія може надіслати свої війська до Ірану. За його словами, Кремль уже почав підтримувати Іран зброєю та розвідданими. Водночас часто постає питання, чи буде у росії чергова хвиля часткової мобілізації, на кшталт тієї, що відбулася у 2022 році. Адже російська армія несе великі втрати в Україні. І чи здатні взагалі росіяни поєднати війну в Україні та відправлення військ до Ірану?
Передусім треба визначитися, що ми маємо розуміти під мобілізацією. Йдеться про її «класичний» варіант – із повістками та воєнкоматами. Така часткова мобілізація була оголошена у рф 21 вересня 2022 року. За офіційними даними, тоді було набрано 300–330 тис. росіян. За неофіційними даними, які неможливо перевірити, – до 1 млн.
Причиною оголошення часткової мобілізації у рф у 2022 році став контрнаступ української армії на Харківщині на початку вересня 2022 року. Тоді оборона російської армії фактично розсипалася через нестачу особового складу. Аби не зазнати остаточної військової поразки, російське керівництво було змушене піти на такий непопулярний крок, який призвів, зокрема, до акцій протесту у Дагестані та масштабної втечі росіян за кордон.
Попри це, людей набрати вдалося, і росіяни змогли зупинити просування українських військ. Розуміючи, що війська на фронті потрібні, але мобілізація може призвести до соціальних потрясінь, російське керівництво перейшло до системи рекрутингу за великі гроші, яка діє й досі. При цьому російська влада зробила висновки та внесла відповідні зміни до законодавства, аби унеможливити будь-яке ухилення від мобілізації у майбутньому.
Завершення часткової мобілізації було усно оголошено путіним у листопаді 2022 року. Однак юридично мобілізацію не завершено, адже відповідного офіційного документа у росії видано не було. Відомі випадки, коли людей призивали за повістками у 2023 році навіть після оголошення про завершення мобілізації.
Рекрутинг за гроші можна вважати прихованою мобілізацією. Але він усе ж базується на добровільному принципі та передбачає укладання контрактів. Доволі часто ці контракти підписуються під тиском або примусом, хоча так буває не завжди.
Чутки про наступну хвилю часткової мобілізації у росії виникли на тлі того, що система добровільного рекрутингу вже не здатна повністю забезпечити потреби збройних сил. Причина в тому, що Сили оборони України ліквідовують більше російських військових, ніж росія встигає набирати.
При цьому минулого року у рф було навіть трохи перевиконано плани набору – до армії залучили 406 тис. так званих «контрактників». Із них передбачалося сформувати 14 дивізій, однак через значні втрати вдалося сформувати лише п’ять.
У цьому році росія планує набрати 409 тис. «контрактників» та наростити контингент в Україні до 800 тис. (зараз – приблизно 717 тис.). Чи вдасться це – питання відкрите. Але ми бачимо, що плани набору у 2025 та 2026 роках приблизно однакові. Вони не передбачають різкого збільшення чисельності на 300 чи 500 тисяч, як це могло б статися, якби у росії готували новий виток мобілізації.
Таким чином, можна зробити висновок, що у 2026 році росія, швидше за все, обмежиться «контрактним» набором, спираючись, серед іншого, на ув’язнених, строковиків, іноземців та тих, хто хоче підзаробити. На цьому тлі незрозуміло, де росіяни братимуть війська для допомоги Ірану, якщо їх не вистачає навіть для війни в Україні.
Цілком можливо, до Ірану можуть бути спрямовані окремі військові спеціалісти або найманці з колишньої ПВК «Вагнер». До речі, колишніх «вагнерівців» помітили на судах російського «тіньового флоту» у Балтійському морі. Їх почали залучати до охорони нафтових танкерів, які дедалі частіше затримуються країнами ЄС.
Зважаючи на нестачу військ в Україні, навряд чи військова допомога росії Ірану буде значною і перевищить, зокрема, контингент КНДР, який складав до 12 тисяч солдатів. Інакше росіянам доведеться робити вибір – воювати з Україною чи допомагати Ірану. Ще один варіант – нова мобілізація, яку не можна на 100% виключати, зважаючи на те, що юридично в росії її не завершено, а законодавчо та технічно все для неї підготовлено.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.