Ціни на нафту впали після спецоперації США із затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро, що створило невизначеність щодо майбутнього одних із найбільших у світі запасів нафти.
Про це повідомляє Financial Times.
Міжнародний еталон Brent у понеділок, 5 січня, подешевшав на 0,5% до 60,44 долара за барель, американський WTI – на 0,6% до 56,97 долара.
Попри те, що Венесуела виробляє менше 1% світової нафти, її запаси становлять близько 17% підтверджених світових запасів, що дає країні потенціал для суттєвого впливу на ринок.
Аналітики відзначають, що втручання США може спровокувати короткострокове зниження цін через очікування на додаткові поставки, тоді як надлишок сирої нафти залишається ризиком. Сол Кавонік з MST Financial зазначив, що трейдери втомилися від геополітичних ризиків, які фактично не порушують поставок.
Попри потрясіння у Венесуелі, ОПЕК+ не змінила стратегію під час оновлення політики: Саудівська Аравія, росія та ОАЕ погодилися продовжити паузу у збільшенні видобутку щонайменше до квітня.
Водночас блокада Венесуели обмежує імпорт сировини для змішування важкої нафти, що тимчасово зменшує видобуток, але у середньостроковій перспективі трейдери очікують його зростання.
Нагадаємо, у ніч проти 3 січня у столиці Венесуели Каракасі сталися вибухи. Південна частина міста залишилася без світла, а на території місцевого аеропорту, військових баз та портової інфраструктури почалися пожежі.
Під час американської операції лідер Венесуели Ніколас Мадуро разом із дружиною був захоплений та вивезений із країни. Він постане перед судом у США.
Як відомо, напередодні ціни на нафту зростали після того, як протягом останніх місяців пережили найсильніше падіння за останнє п'ятиріччя.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.